Мінкульт не погоджував 80-метровий ЖК біля Києво-Печерської лаври, - офіційна відповідь
Про це повідомляє пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який напередодні оприлюднив офіційну відповідь міністерства, інформують Новини Києва.
Лист, зареєстрований 3 липня 2026 року, є відповіддю на інформаційний запит від 26 червня щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:82:186:0019 та 8000000000:82:186:0031. Міністерство підтвердило: обидві ділянки розташовані в охоронній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра». Межі та режими використання цієї буферної зони визначені науково-проектною документацією, затвердженою наказом міністерства. У відомстві додали, що ознайомитися з цією документацією можна на офіційних вебсайтах Мінкультури та Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
При цьому дозволів на проведення робіт, зокрема на знесення історичної будівлі училища зв’язку, центральний орган охорони культурної спадщини не надавав, а проектну документацію не погоджував.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» відносить погодження програм і проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень в історичних ареалах населених місць до повноважень Міністерства культури — це передбачено частиною 14 статті 5. Стаття 37-2 того ж закону вимагає, щоб перетворенням у буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини передувало інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
За словами Дмитра Перова, щодо будівництва на Князів Острозьких, 43/11 такого інформування не здійснювали, тож міжнародний комітет висотку поблизу Лаври також не погоджував. Додамо, що гранична висота забудови в цій буферній зоні обмежена 27 метрами — майже втричі менше за заплановану багатоповерхівку.
Пам’яткоохоронець оцінює ситуацію як грубе порушення міжнародно-правових зобов’язань України. На його думку, зведення висотки в буферній зоні без відома ЮНЕСКО може коштувати державі членства в міжнародному комітеті ООН з питань освіти, науки та культури.
Проект на ділянці передбачає також підземний паркінг. Петиція №14316 з вимогою звернутися до суду та скасувати містобудівні умови для цього проекту зібрала понад 6000 голосів киян. Відповідь мешканцям підписав заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп: у листі Департамент містобудування та архітектури визнав, що підтримує суть звернення, однак відхилив вимогу через рішення суду 2020 року на користь забудовника та відсутність правових підстав для позову. Невдовзі майже сторічну будівлю на ділянці почали зносити — попри чинний припис Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який забороняв роботи.
10 липня кияни через це вийшли на протест під стіни Київської міської прокуратури.
