Анонс: у Львові розкажуть про історію Євангелія, на якому присягають президенти України
«Хто з нас не тамував подих, коли під час інавгурації Президенти України клали руку на Пересопницьке Євангеліє? А що знаєте Ви про цю нашу національну святиню, яка символізує історичні корені української духовності?» — запитують у Музеї.
Познайомитись із пам'яткою староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. можна в Львівському музеї історії релігії на виставці «Спочатку було слово». Факсимільну копію Пересопницького Євангеліє надав для виставки Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Це один з перших українських перекладів біблійного, канонічного тексту на староукраїнську літературну мову, здійснений 1556–1561 рр. Михайлом Василевичем із Сянока та архимандритом Пересопницького монастиря Григорієм у с. Двірці та у Пересопниці на Волині.
Як розповів РІСУ науковець Олександр Булига, він запрошує перенестися у середину XVI століття на Волинь, де під впливом ренесансних ідей, у монастирській тиші створюється перший рукописний переклад головного християнського твору українською книжною мовою, який став відомим як Пересопницьке Євангеліє.
«Про нього сказано немало, проте у час, коли нас намагаються позбавити нашого існування, згадати про Українську Першокнигу буде доречним та необхідним», — впевнений історик.
«Тому 11 грудня у Львівському музеї історії релігії на виставці «Спочатку було слово», яка присвячена суспільній комунікації – від перших знаків і письма до сучасного цифрового світу, будемо говорити про історичне підґрунтя постання цього фоліанту, розмірковувати, чому це сталося саме на Волині, у провінційній на той час Пересопниці, а не в політичному центрі – Острозі? Як цей текст, написаний для “лепшего выразумления люду христианского посполитого”, вплинув на формування української ідентичності? Чому він був і залишається для нас національним оберегом, який читали і яким милувалися Іван Мазепа і Тарас Шевченко, на якому присягали українські президенти?
Також доторкнемося до процесів творення цієї рукописної пам’ятки, причин її перекладу, поглянемо на історичні контекст та атмосферу в яких проходила робота, дізнаємось імена творців та меценатів, шлях мандрів Книги, про дослідників, які не лише вивчали, але й популяризували цей раритет, а також поки що нез’ясоване місцезнаходження Пересопницького Євангелія у ХVIII cт. Цей рукопис, що став ключовим елементом української духовної традиції, впливає на сучасність, є національною святинею, яка формувала зберігала та розвивала українську самобутність, та сьогодні єднає усіх нас», — заохочує прийти на лекцію Одександр Булига.
