Археологи на Львівщині знайшли підлогу церкви ХІІ століття

31 липня, 20:44
Культура
Археологи на Львівщині знайшли підлогу церкви ХІІ століття - фото 1
На Львівщині у місті Буськ археологи під час розкопок знайшли близько тисячі кольорових керамічних плиток, цілих і фрагментів, якими була викладена долівка середньовічної церкви, тобто її клали на глиняній землі. Цей храм, який існував у місті у середині ХІІ століття, став відкриттям.

Археологічні розкопки у Буську на місці Малого давньоруського городища розпочалися ще 20 років тому, але проводились з перервами. Про цю пам’ятку не було інформації, але науковці припускали, що там може бути захована цікава історія міста ХІ-ХІІІ століть. Адже неподалік цього місця річка Полтва впадає у Західний Буг, тому там мали бути поселення, інформує Радіо Свобода.

У 2015 році археологи виявили браму Малого городища, укріплення та вал, який оточував колишню будівлю, можливо замок, фортецю чи вежу XIV століття, знайшли поховання людей на трьох рівнях. Зазвичай, цвинтар розташовувався біля церкви. Перші християнські храми з прицерковними кладовищами на заході України почали будувати з середини ХІІ століття.

Коли археологи знайшли близько 300 керамічних плиток долівки, то утвердились у думці, що храм мусів там бути, хоча про нього і немає письмових згадок.

«Бо такі плитки, які ми знайшли, вимощувалися у перших храмах на заході України. Вони трьох кольорів – коричневого, жовтого, зеленого і різноманітних форм.

Наштовхнулись на церкву при розкопках у 2019 році і таки знайшли первісну вимостку – частинку підлоги. А цього року вже знайшли вимостку в кольорах. Це ХІІ століття, церква почала згодом занепадати, а цвинтар на цьому місці існував до ХІІІ століття», – каже керівник археологічної експедиції, працівник Інституту археології Львівського національного університету імені Франка Петро Довгань.

Перша згадка про Буськ датується 1097-1098 роками у літописі «Повість минулих літ». Археологічні дослідження показали, що це місто безперервно заселялось, що є унікально.

«Коли починали розкопки, то ми не знали, що тут може бути. Мали амбіцію знайти святилище. Сталося так, що після антропогенного шару, з’явився оборонний вал, городище. Але знайшли матеріли XIV-XV століть і з’ясувалося, що все не так просто. Таку форму, як має це городище зараз, воно набуло аж наприкінці XIV століття. Це був просто мис, текло старе русло Полтви і після 1390 року Буське князівство чи землі у складі Белзького князівства потрапили під владу Мазовецьких князів. Такого типу городища були відомі в Європі ще з ХІ століття. На території Західної Європи є низка таких городищ. А за сто років до нього існувала церква і цвинтар», – говорить археолог Наталія Стеблій.

Керамічна плитка ХІІ століття

За даними археологів, давня церква була наземного типу, 6 на 9 метрів, а довкола неї був цвинтар. Пізніше на цьому місці, у ХIV столітті, збудували якусь споруду.

Археологи під час розкопок знайшли багато артефактів, окрім керамічної плитки, цвяхи ХІІ століття, які спеціально робили для церкви, їхня довжина до 10 см. А ще срібне кільце, яке жінки одягали біля скроні, замок для дверей, колекцію арбалетних стріл, дерев’яні наконечники.

«Про Москву ще ніхто поняття не мав, коли в Буську кольорову долівку викладали у церкві, немов вишиванку», – зауважує археолог Петро Довгань.