Різноманіття, єдність та розділення перед викликами війни, - в Києві відзначили світовий день релігії

Україна приєдналася до його відзначення зі здобуттям незалежності і щороку відбувається прес-конференція, де представники різних релігійних спільнот, науковці та владці підбивають підсумки за минулий рік, діляться досвідом співпраці та окреслюють нові плани співдії. Традиційно, захід організовують Українська асоціація релігієзнавців (УАР) та Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України, до яких долучилися ВРРО (Всеукраїнська Рада релігійних об’єднань) за підтримки Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) та за інформаційної підтримки Релігійно-інформаційної служби України.
Суспільна консолідація чи духовна зброя?
Наприкінці минулого тижня в Українському кризовому медіацентрі відбулася така традиційна прес-конференція з нагоди Всесвітнього дня релігій. Модераторка заходу, президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович відзначила, що міжнародний день релігії – це інформаційний привід обговорити стан релігії в Україні і в світі та засвідчити, що між релігійними громадами та державою підтримуються партнерські взаємини.

Перший заступник Голови ДЕСС Віктор Войналович нагадав, що свого часу релігія стала важливим чинником суспільної консолідації і творення нових національних держав. Але також, у різні часи, релігію використовували у різного роду збройних конфліктах, зокрема, міжнародних. Натомість Україна, за його словами, демонструє виняткові зразки плюральності, релігійної толерантності. У цьому є заслуга владних структур та релігійних інституцій, які напрацювали низку діалогових майданчиків, де відбуваються дискусії і формуються спільні підходи.
Продовжуючи тему співпраці влади і громадськості, завідувач відділом релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України доктор філософії професор Олександр Саган наголосив: «Така праця полягає не лише у відзначенні, але й у формуванні умов для реалізації центральної мети нашого свята: підвищення обізнаності суспільства про наявну в Україні та в різних народів культуру, а також заклик бути більш лояльними й терпимими до людей іншої віри».
Така дата в календарі спонукає також озвучувати проблеми. Однією з них релігієзнавець вважає обмеження кола учасників ВРЦіРО. «На сьогодні Всеукраїнська Рада Церков об'єднує 15 організацій, але насправді контингент її членів достатньо обмежений і, на жаль, фактично не розширюється».

Поштовх єднатися у духовному світі
«Ми об'єднались для розбудови громадянського суспільства України, будуючи тривалі взаємини через повагу і довіру, незважаючи на існуючі розбіжності у поглядах, підходах та теології», - наголосив у своєму виступі головний рабин Об’єднання громад прогресивного юдаїзму України та Києва Олександр Духовний. Громади цієї гілки юдаїзму охоче беруть участь у локальних та всеукраїнських заходах, спільних з представниками інших релігій. Або й самі їх організовують.
«Війна внесла свої корективи в діяльність громад прогресивного юдаїзму, - розповів ребе Олександр. – Додалась психологічна та матеріальна підтримка внутрішньо переселених осіб та родин. Значно виросла активність волонтерських груп. Також ми збираємо кошти для Збройних Сил України. Двері наших громад відкриті для кожної людини, незалежно від її релігійної або етнічної приналежності. Адже діяльність релігійного Об'єднання громад просивного юдаїзму базується на тезі, яку єврейські мудреці проголосили на початку становлення першої монотеїстичної релігії, зафіксованій у Талмуді: «Люби Бога в людях, які створені за його образом та подобою».

Олександр Духовний навів декілька прикладів реалізації спільної роботи у своєму об'єднанні у 2024 році. Зокрема, пасхальний седер у Київському центрі прогресивного юдаїзму «Атіква» об'єднав усіх охочих представників ВРРО. А протоєрей Православної Церкви України отець Микола Кригін спільно з мирянами відкрив в двері своєї парафії у Бучі, де провели спільний молебень християни, мусульмани та юдеї, зокремо, керівництво Всесвітньої ради прогресивного юдаїзму, яке приїхало в Україну з місією.
Рунтато громад РУНВіри Володимир Васюта також засвідчив співпрацю своїх вірян із представниками різних релігій. «16 лютого, за тиждень до повномасштабної війни, ми зібралися у молитві за Україну і кожен з нас, і побратим Олександр Духовний дали поштовх, щоб єднатися у духовному світі і йти дорогою захисту нашої свободи і духовності».

Там, де допомога найпотрібніша
«Коли почалася війна, ми змінилися. Ми знаємо, що бути разом, підтримувати один одного – це насправді сила, — наголосив муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Мурат Сулейманов. — Україна об'єднала представників різних етносів, релігійних громад. Це є феномен України. Якщо ми це розуміємо, то жоден ворог не зможе нас здолати».
Мурат Сулейманов, кримський татарин, зазначає, що є різниця між мусульманами України та Європи. «Ми тут народилися, ми знаємо традиції, культуру, ми разом навчалися. Ми є частиною українського суспільства і тому наш обов'язок разом проживати спільне лихо. Наші громади потерпіли від бойових дій, наші мечеті поруйновані у Донецькій, Луганській та Харківській областях. Ущент зруйновані мечеті в Бахмуті та в Сіверодонецьку». На сьогодні Духовне управління мусульман переважно працює з військовими, з капеланством. Дуже багато мусульман тримають оборону на Донецькому напрямку. «Але ми не залишаємо міжрелігійний діалог та наукову діяльність», — запевняє муфтій.

Секретарка Національних духовних зборів Бахаї України Олена Зима нагадала, що Всесвітній день релігії був зініційований саме громадою бахаї у США. «Зараз, під час повномасштабної війни, кожний бахаї відчуває свою відповідальність за своє бажання змінювати себе внутрішньо, щоб таким чином змінювати своє оточення і суспільство», - поділилася пані Олена.
На прес-конференції отримав слово також представник всесвітньої Організації віри бахаї, волонтер Джамал Гутцвіллер-Малакут. В Україні він уже п’ять місяців, перед цим у Швейцарії допомагав українським біженцям. «В особливий час для всіх, у час посту минулого року, — розповів волонтер, — до мене прийшло ніби осяяння від Творця, що якщо я хочу допомогти людству, то я маю поїхати туди, де ця допомога найбільш потрібна».
«Ми не чуємо їхніх голосів…»
Монах буддистського монастиря, що в Карпатах, Сергій Філоненко інформував, що в його громаді практика молитви за Україну розпочалася у перші роки незалежності. Пан Сергій родом з Донецька, у 2014 році виїхав з окупованого міста. «Повномасштабна війна застала нас в Ірпені, — згадує монах-буддист. – Ми вимушені були тікати звідти, а зараз повернулися та продовжуємо наші молитви за Україну». Утім, як зазначає пан Сергій, учитель їхньої громади, буддійський чернець з-за кордону – єдиний з представників буддистів інших країн, хто весь час молився за Україну. Він каже, наскільки це важливо для світу. «На жаль, я не можу навести інших прикладів, - шкодує монах. – Я не знаю, де далай-лама, де інші єрархи і голови різних шкіл – ми не чуємо їх голосу».

Головуючий у Всеукраїнській Раді релігійних організацій, створеній 2017 року, владика автономної православної спільноти Віктор Веряскін змушений був покинути Крим після окупації півострова. Він наголосив, що серед іншого, влада і великі релігійні організації мають почути «голос так званих міноритарних громад, і не лише християнських».
«Саме в цей час наша служба збирає з обласних адміністрацій усієї України інформацію про мережу релігійних організацій, — інформував начальник відділу у справах релігії ДЕСС В’ячеслав Горшков. – Після опрацювання вона буде розміщена на нашому офіційному сайті. Звіти, які ми раніше публікували, переконливо свідчать, що Україна принципово відстоює принцип релігійного плюралізму. Оскільки громадяни України сповідують більше ніж 100 різних релігійних напрямків, то зрозуміло, що є релігії і більш поширені, і менш поширені. Згідно з положеннями нашого Закону про свободу совісті і релігійні організації у нас є така норма, що релігійна громада може існувати і здійснювати свою діяльність, навіть не повідомляючи про своє існування. Такий у нас рівень релігійної свободи».
В’ячеслав Горшков зазначає, що релігійні спільноти свідомо взяли на себе обов'язок збереження і поширення високих духовних та морально-етичних цінностей і тому дуже важливо, щоб між цими спільнотами був налагоджений діалог. «Це має дуже потужний потенціал щодо зміцнення єдності взагалі в цілому українському суспільстві, — переконаний держслужбовець. – Тобто, релігійні організації при своїй взаємодії створюють модель яку можна масштабувати на все суспільство».

Ознака істинності
«З початком повномасштабної російської агресії проти України всі релігійні спільноти постали перед певним викликом, який вимагає від них принциповості в питанні розпізнавання добра і зла, дієвого захисту першого і рішучого засудження другого, - наголошує В’ячеслав Горшков. – Обстоювання та захист суверенітету України стали для наших релігійних спільнот, і не лише для наших, додатковою ознакою істинності релігійних переконань».
Утім, як зазначає перший заступник Голови ДЕСС Віктор Войналович, держава вимушена розглядати низку питань в релігійній сфері як такі, що безпосередньо загрожують національній безпеці України і державному суверенітету. Отже, Верховною Радою був схвалений закон «Про забезпечення конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Він змушує Українську Православну Церкву в особі насамперед священноначалля розірвати організаційні стосунки з Московською Патріархією – з російським агресором.
Як відомо, цей закон обурив російських пропагандистів та спонукав їх поширювати тези про «утиски вірян в Україні». «На жаль, інколи й міжнародні правозахисні організації підхоплюють тези російських пропагандистів, — зазначає завідувач відділення релігієзнавства ІФ НАНУ Олександр Саган. – Навіть управління верховного комісара ООН з прав людини в своїй 41-ій доповіді, яка вийшла наприкінці минулого року, характеризуючи ситуацію з правами людини в Україні, використала кілька таких кліше, які активно поширюють у нас представники УПЦ МП та безпосередньо ідеологи Російської Православної Церкви з Москви».
Поза тим, це життєво необхідний закон, який після повної імплементації дасть можливість державі через суд позбавляти статусу юридичної особи та припиняти діяльність структур, які просувають «русский мир» та називають агресію проти України «священною війною».
Утім, Московський Патріархат усе ж починають визнавати у світі зброєю агресора. Це Конференція європейських Церков та Всесвітня Рада Церков, Парламентська Асамблея Ради Європи, яка у квітні Минулого року визнала РПЦ інструментом розпалювання війни і закликала всі держави розглядати Московського Патріарха та єрархію РПЦ співучасниками воєнних злочинів. «Ця резолюція ПАРЄ важлива тим, що правда про РПЦ отримує юридичні наслідки, — підсумовує Олександр Саган. – Вона також стала додатковим підґрунтям для ухвалення згаданого закону в Україні».
Однак, релігійні громади, залежні від «штабів» у країні-агресорі, є не лише у православ’ї. Такі є і серед християн-протестантів, мусульман, буддистів, кришнаїтів та представників інших віросповідань.

«Як на мене, зміни в ставленні держави до релігійних громад не зазнало якихось колосальних змін, — наголошує муфтій Мурат Сулейманов. – Є релігійні організації, які від початку повномасштабної війни до сих пір нічого не кажуть про війну. Але ми бачимо що держава підтримує з ними зв'язок, знаючи їхню сутність. У цьому також є загроза не тільки для мусульман, а й загалом для українського суспільства. Ми, звичайно, співпрацюємо з релігійними організаціями та Церквами, якщо вони хочуть найкращого для нашої країни. Якщо ж бачимо, що якась організація насправді не хоче кращого, або маніпулює, або є якась фікція, то ми з ними не працюємо, бо це не відповідає нашій ідеології».
Кореспондент РІСУ поцікавився, чи владним структурам відома інформація про те, які громади не підтримують державність і яким чином це проявляється. І чи припинився легальний чи нелегальний потік літератури з центрів, які належать агресору. І що робить держава для того, щоб знешкодити діяльність громад, які, прикриваючись релігійною діяльністю, є агентами впливу агресора.

«У нас поки що немає нормативно-правових актів, якими можемо керуватись у цій справі, - пояснив В’ячеслав Горшков. – Наша служба на виконання закону «Про забезпечення конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» підготували низку проектів нормативно-правових актів, які забезпечують механізм його виконання. Зараз чекаємо на їх затвердження. Тоді розпочнеться офіційне дослідження діяльності релігійних організації України на предмет їхніх зв'язків із центрами впливу в країні агресорі.
На цьому етапі такі релігійні організації будуть мати безліч можливостей розірвати зв'язок з центром впливу. Якщо вони цього не зроблять, наша служба, якщо знайде порушення і не буде виконаний припис, подаватиме до суду.
У нас релігійні організації не можна просто так взяти і заборонити. Це питання вирішується в судах».

##DONATE_TEXT_BLOCK##