Архиєпископ УГКЦ Володимир Стернюк благословив перший марш, присвячений захисникам України

14 жовтня, 15:05
Культура
Архиєпископ УГКЦ Володимир Стернюк благословив перший марш, присвячений захисникам України - фото 1
30 років тому на свято Покрови – 14 жовтня 1990 року – у Львові, в період відродження України, вперше вшановували українських захисників. Тих, хто боронив Україну і про кого забороняли говорити в СРСР.

Тисячі людей тоді пройшлись вулицями міста і було зачитано присягу вояка УПА. Ідея вшанування належала керівникові організації, а нині полковникові запасу ЗСУ, історикові Сергієві Рудюку.

Він розповів Радіо Свобода, що спершу звернувся до виконувача обов’язків Глави УГКЦ Володимира Стернюка з проханням про Богослужіння.

«Домовились, що захід розпочнеться з урочистого Богослужіння в церкві Святого Юра. Ми запросили молодь призовного віку, залучили Спілку української молоді, львівських митців, зокрема духовий оркестр, який у той час відроджував український марш, також обходив мистецькі колективи у Львові і всі погодились взяти участь у концерті», – розповідає Сергій Рудюк.

Сотні людей прийшли спершу на Богослужіння у Святоюрський собор. На церковному подвір’ї зачитали текст присяги вояка УПА, який був затверджений Українською головною визвольною радою (УГВР) і від 19 липня 1944 року запроваджений наказом Головного штабу УПА.

«Клянусь боротися за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу!» – вперше публічно прозвучало у Львові у час відродження Української держави.

Архиєпископ УГКЦ Володимир Стернюк благословив перший марш, присвячений захисникам України - фото 60002

 

Опісля маршем, який очолив духовий оркестр, люди пройшлись вулицями Львова. Урочисту академію і святковий концерт провели в театрі імені Марії Заньковецької. До могил січових стрільців на Янівському кладовищі поклали кошик із квітами.

«Силові структури не дуже виднілись довкола, не перешкоджали і не втручались, але ми все організували спокійно. З нашого боку була охорона, тому що комітет мав відділення. Хлопці були проінструктовані, як діяти в різних ситуаціях. Я нічого не фотографував тоді і, на жаль, не маю світлин ніяких. Можливо, хтось щось і має, було б добре, якби люди це поширили. Коли я подивився на колону, яка спускалася зі Святоюрської гори, то це була незабутня картина! Вся вулиця заповнена людьми, які крокували. Були і вояки УПА, але тоді багато поїхали на зустріч із побратимами на Волинь. Більшість організацій, до яких звернувся, підтримали марш на честь УПА і всіх захисників України. Театр був заповнений ущент. Все відбувалось із великим ентузіазмом, якого тепер не побачиш», – пригадує Сергій Рудюк.

Тоді у заході взяла участь делегація ветеранського литовського антиросійського опору.

Громадський діяч Ярослав Сватко був серед організаторів заходу на честь українських захисників. За його словами, важливо було показати, що українці не одні у своїй боротьбі за власну державу.

«Урочисте прийняття 14 жовтня було у сесійній залі Львівської міської ради для вояків УПА і литовських лісових братів. Для нас це було дуже принципово і важливо. Адже 27 липня 1990 року, на день «освобождения Львова», комуністи повторили «подвиг» Марченка і підняли над Ратушею червоний прапор і дуже з того тішилися. Нам принципово залежало, щоб на День УПА прийняти упівців і литовських повстанців не з меншими почестями, аніж це робили комуністи», – каже Ярослав Сватко.

Для Сергія Рудюка подія 30-річної давнина була одна з найважливіших у житті. Адже його родичі воювали за вільну Україну. А це генерал-хорунжий УПА Дмитро Грицай (Перебийніс), який загинув у Празі в грудні 1945 року. Брат діда Сергія Рудюка – Касіян Злупко і чотири його сини загинули за Україну. Вони із села Верхній Дорожів Дрогобицького району.

«Коли мені було 7 років, моя тітка Марійка Злупко, яка була зв’язковою УПА, привела мене до хати Дмитра Грицая і познайомила мене з його дружиною. Розповіли мені справжню історії українського національно-визвольного руху ХХ століття. Не ту історію, яку вчили у школах. Моя мама родом із Дорожева, і мені про свого родича Дмитра Злупка розповідала. Він писав гарні вірші. Я відчував своїм обов’язком берегти пам’ять і вшанувати героїв. Це було продовження справи предків», – говорить Сергій Рудюк, який проживає у Києві.

Традиція вшанування захисників України 14 жовтня продовжувалась у Львові і в наступні роки, триває донині.

Архиєпископ УГКЦ Володимир Стернюк благословив перший марш, присвячений захисникам України - фото 60001