Автопоїзд Миру та Єднання. Релігійні та громадські діячі на вістрі допомоги

«Революція гідності», яка зачепила кожного, разом з тим змінила багатьох з нас. Почали діяти чимало активістів та волонтерів, які тепер знають де купити бронежилет та каску, які ліки необхідні бійцю в аптечці та який камуфляж краще. З метою поєднання зусиль різних організацій та незайвого актуалізування проблеми біженців зі Сходу та допомоги армії відбувся Автопоїзд Миру та Єднання, що рушив чотирма містами України.

Акцію заради єдності та посилення допомоги, що тривала з 31 липня до 6 серпня, організував Відділ соцслужіння та благодійності УПЦ КП разом з благодійною організацією УГКЦ «Карітас України». З громадянських активістів долучились ініціативна група «Київ Схід Діти», що займається дозвіллям дітей біженців, Донбас SOS та Громадський комітет «Наступ». Окрім того, активну участь взяли представники протестантських громад, церкви «Нове життя» та Духовного управління мусульман України.

Анонсували подію організатори ще 29 липня, у Кризовому медіа-центрі столиці. Подібна прес-конференція здивувала гостей, оскільки повне єднання релігійників у соціальному служінні трапляється не часто.

Херсон

Акція стартувала з Херсону, 31 липня, у будівлі облдержадміністрації. І все починалось, звичайно, зі спільної молитви за мир та спокій у країні, а опісля був круглий стіл. Варто зауважити, що у кожному місті до акції долучались і представники влади, особливо дивуючись тому, що Церкви вийшли на такий високий рівень самоорганізації.

Від початку було поставлено завдання: подібні круглі столи мають на меті перш за все знайомство між активістами, тому що виявляється, що всі роблять одну справу, яку легше просувати разом. Так, прямо на місці, між собою сконтактувався Координаційний центр для біженців та допомоги військовим, створення якого ініціювала директор з розвитку Херсонського обласного фонду «Милосердя та здоров’я» Наталія Бімбірайте, та Держслужба з надзвичайних ситуацій, якій окремо дякували представники Сходу.

«В Україні триває війна. Про це не варто забувати та складати руки. Треба рухатись далі і підтримувати наших бійців, інакше ворог опиниться вже біля нашого дому. Не треба замовчувати правду, якою б страшною вона не була. Проблеми є і вони величезні, але разом ми зможемо не лише відновити, а й переродити наш Схід. Це наш шанс на переформатування», — зазначив координатор групи Донбас SOS Валентин Астахов, сам мешканець Донецька.

При цьому деякі активісти жалілись на те, що біженці нерідко бувають невдоволені ситуацією і хоча й приймають їжу, житло та поміч, але все одно відстоюють старі ідеї, просуваючи проросійські настрої. У відповідь на такі питання слово взяв Максим Потапчук, який сам є мешканцем Донецька та був вимушений виїхати звідти, і зараз допомагає дітям біженців від групи «Київ Схід Діти»: «Безперечно, така проблема є. І всьому цьому є просте пояснення – на Сході не було такої культури та духовності. Не було стільки церков, не виховувалось молоде покоління, не працювали так театри та культурні центри, було менше бібліотек. І Церкви в даному випадку відіграють головну роль, тому що вони регулюють розвиток регіону, спрямовують його. І саме це потрібно Сходу після відновлення».

Разом з Автопоїздом мандрувала і мініатюрна виставка розписаних касок з Майдану, які побували на передовій та пережили пожежу в Будинку профспілок. Пізніше їх розфарбували українські художники та створили окрему експозицію, яка зараз діє в Українському домі. Серед сюжетів розпису нерідко трапляються духовні мотиви, торкаючись особливої складової зимової революції. Пізніше ці витвори мистецтва рушать в Європу, аби розповісти правду та нагадати про турботи українського люду.

Завершенням акції у Херсоні слугував конкурс дитячих малюнків «За мир в Україні». До центру міста прийшли родини біженців зі Сходу, матері зі своєю малечею. Діти сумлінно виводили національні символи на асфальті, ще й отримавши дарунки від Києво-Святошинського Фонду Покрови Пресвятої Богородиці та протестантської громади у вигляді сувенірів, дитячого харчування, шоколаду та наборів індивідуальної гігієни. «Кожен дарунок – особливий, — розповідає Антон Калюжний, роздаючи «Коробки доброго самарянина». – Його особисто збирав маленький мешканець Америки, думаючи про того, хто його отримає тут, в Україні. Тому кожен отримає особливий набір від свого друга-християнина».

Миколаїв

В той самий день на активістів чекав Миколаїв. Він зумів здивувати тим, що радше не самі організатори ділились досвідом допомоги, а місцеві активісти розповіли іншим мешканцям про те, як кожен може ефективно діяти. Зокрема це створення кімнат для переселенців в кожному районному центрі та на вокзалах, де кожен бажаючий може відпочити, отримати допомогу та доступ до інтернету.

Окрім того, прямо під час круглого столу було домовлено про створення нової організації — Південно-української комунікативної фундації – яку заснували молодіжний християнських рух «Анастасіс», благодійна організація «Дорога додому» та Юнітес. При цьому волонтери постійно нагадують, що окрім координації потрібна і соціалізація біженців, їхня постійна підтримка та приклад того життя, яке вони можуть створити власноруч.

«Не чекайте. Залучайте біженців до соціальної роботи, до допомоги, їх необхідно соціалізувати. Це перший з кроків їхньої реабілітації, коли вони перебувають у ступорі. Необхідно проводити тренінги, семінари, залучати їх до соціального життя. Господь нам дав можливість показати наш регіон, нашу любов та піклування. І коли біженці повернуться на свої землі – вони будуть жити саме за цими принципами», — підкреслив о. Сергій Дмитрієв, замголови Відділу соцслужіння УПЦ КП.

Одеса

Наступної доби Автопоїзд Миру та Єднання зустрічала Одеса, готуючи найбільш насичену програму. Все почалось опівдні, з круглого столу в Кризовому медіа-центрі, де учасники не забували нагадувати про гідне ставлення до жінок та дітей зі Сходу, які будуть творити майбутнє регіону. За словами жителів Південної Пальміри, біженці відчули «ковток свободи», побачили, що все можливо по-іншому.

Цього разу спільна молитва минула в Соборі Різдва Христового, де у спільному проханні поєднались мусульмани, протестанти, греко-католики та православні християни. Поруч з ними були діти біженців, які дуже зраділи дарункам й особистому дару від Патріарха Філарета – новому виданню Закону Божого. Служителі підкреслили, що конче необхідно прививати іншу культуру цій малечі, аби вони дивились на свою землю по-новому та відчували себе справжніми патріотами України.

Найбільш приємним та активним завершенням візиту став дружній футбольний матч між командою дітей з Луганська та духовними особами. Надзвичайно, коли служителі, не знімаючи підрясники, захищали ворота та намагались вразити дітей фінтами. Проте юні луганчани виявились сильнішими та обіграли священиків з розгромним рахунком 7:3. По завершенню зустрічі юнаки отримали у подарунок футбольні м’ячі з підписами відомих футболістів.

Дніпропетровськ

Через 200 км війна, у місті поранені з зони АТО. Саме в такій атмосфері минула завершальна зустріч Автопоїзду у Дніпропетровську 6 серпня. Цього разу діти не чекали спільної молитви, а одразу отримали дарунки в актовій залі ОДА та долучились до дискусії за круглим столом.

Знов була актуалізована проблема Криму. Один з біженців, сам з родини мулли, зі сльозами на очах закликав повернути півострів до України. За його словами, ще за часів СРСР «по душам кримських татар їздили танками», а тут знову вони потрапили у стан війни. «Ми вважаємо Україну нашої країною і бажаємо, аби тут не забули, що Крим – це Україна. Ми жили в мирі, коли прийшла Росія. Бог єдиний і ми віримо в нього, а також в те, що ми знову будемо єдиними», — нагадав мусульманин.

Спільна молитва ще раз поєднала греко-католиків, православних, протестантів та мусульман, до неї долучився і радник губернатора Дніпропетровщини Трейгерман Борис Михайлович. По завершенню молитви активісти Автопоїзду завітали до єпископа УПЦ КП Симеона, який розповів про активну діяльність Церкви. Окрім того, він додав, що саме тут твориться майбутня єдина Помісна Православна Церква, яка відтепер є можливою.

Все місто не втрачає патріотизму та допомагає біженцям й військовим. Вечірнім дарунком став концерт відомих письменників братів Капранових, яких особливо тепло зустрічали місцеві мешканці. Вони нагадали, що зараз треба кидати всі сили на культурне виховання «тилу», аби створювати патріотичне майбутнє держави.

* * *

Іноді може здатись, що подібна акція не може дати ніякого результату, окрім ще одного обговорення тих проблем, які і так зрозумілі. Але вже під час зустрічей створювались нові організації, волонтери знаходили одне одного для ефективнішої допомоги, а біженці розуміли та усвідомлювали себе громадянами України, єдиної, цілісної держави, яку не здолати сусідськими провокаціями. І коли малий мешканець Луганська чи Донецька виводить крейдою на асфальті прапор України, то це фундамент саме тієї країни, яку ми бачимо у найсміливіших мріях.

Тетяна МУХОМОРОВА