"Батько, Бог з нами. Ми живі", - історія Божого порятунку сина пастора Геннадія Мохненка

Про те, як батько проходить виклик часу — в рефлексіях пастора Мохненка, йдеться на c4u.org.ua.

"Я поховав його тричі за цей місяць…
Перший, коли він, мій прийомний синуха-Герой, вискочив під гуркіт обстрілів з моєї машини і втік воювати до солдатів-побратимів. Я наздогнав його, обійняв, ридаючи благословив і залишив сина на передовій, передавши командиру невеликого підрозділу з найкращими рекомендаціями.

Через добу до цього селища зайшла величезна колона рашистів… Сили були не рівні, бій був не довгий і я, дізнавшись про це, вив у Небо. Однак, через два дні, син зателефонував мені на 30 секунд, сказав, що живий, що вони з другом залягли і будуть вибиратися з оточення.

Потім було три тижні мовчання і я поховав свого орлика, у своїй голові, вдруге… Але раптом, вже не очікуваний дзвінок, ще на благословенні тридцять секунд: «Батько, Бог з нами. Ми живі! Але треба Чудо, щоб дістатися живими до наших військ..».

Останній раз було дуже тяжко… Дзвінок із селища, де ми попрощалися з синухою, з дуже простим текстом: «Ваші загинули…» І покладена трубка. Ось тут я його поховав втретє і мій крик до Неба був особливо жахливим.

Але, наступного дня, після цієї страшної новини, мене поплескав по плечу один із бійців нашої капеланської команди: «Пасторе, хочеш хорошу новину? Синуха ЖИВИЙ і вже в машині Альберта! Їдемо на зустріч!!»

Синуха виспався, вимився і на його прохання я відвіз сина в його бойовий підрозділ, де він уже не мало воював з 14-го… Підрозділ, до речі, дуже здорово підсмажує хвости російським окупантам… Дякуємо сину, що Живий!

Відомий пастор і капелан з Маріуполя Геннадій Мохненко - засновник і керівник найбільшого дитячого реабілітаційного центру «Республіка Пілігрим» і мережі реабілітаційних центрів для дорослих, автор кількох книг, герой документальних фільмів - звернувся до батьків російських солдат і закликав їх не посилати дітей на бійню.

У своєму палкому зверненні до росіян Геннадій Мохненко, для якого російська мова є рідною, розповів, що у нього троє біологічних і 35 прийомних дітей. Він обрав для себе шлях пастора, однак, коли сьогодні існує загроза російського вторгнення в Україну, він готовий взяти зброю, щоб захистити своїх дітей, своє місто, свою землю. Пастор просить батьків і матерів російських солдат не вестися на авантюру Кремля і вберегти своїх дітей від смертей.

Горе таки прийшло в родину пастора.

Окупанти у Маріуполі вбили прийомну доньку Геннадія Мохненка.

«Путінські покидьки вбили мою дочку у Маріуполі. Рятуючи нас від «злих бандерівців» і «повертаючи в лоно слов’янських народів та російського світу», у квартиру, нещодавно отриману Вікою, колишньою сиротою, вони пальнули з танка, — розповів пастор. — Як каже Путін — «в рамках операції з «демілітаризації» та «денацифікації»… У квартиру сироти, моєї 27-ї прийомної дочки, з танка… У рамках «демілітаризації»… Ви все чуєте, росіяни? Всі ви, хто «поза політикою», хто вірив вісім років у «ЇхТамНетов?» Нелюди, ви чуєте??? У квартиру сироти з танка… «демілітаризація»…

Втім, вам розкажуть по телевізору, що це, як і авіаційні бомби, які, прямо ось у ці хвилини, сиплються на Маріуполь — це просто український фейк. Це звичайно все «полк Азов творить у моєму місті». І «дочка моя» — не сирота, а підставна фотомодель… «Це все підступні провокації Заходу, НАТО і ЦРУ… А ваші танки нас і наших дітей, природно «рятують». Скоти. Нелюди. Небеса пред'являть вам рахунок… За брехню, за мовчання, за боягузтво і тупу восьмирічну згоду на обдурення пропагандою. За непротивлення узурпаторам і маніякам-чекістам, які захопили вашу країну…

Втім, ви вже платите тисячами ваших синів-оккупантів, тіла яких гниють у полях України… А я ж вас просив, благав, умовляв… Що ж ви творите? Зараз я не дуже здатний рефлексувати… Як і багато батьків, матерів у такий момент… Пробач, Доню, що не зміг тебе захистити. Я справді намагався".

___

Друзі, пастору Геннадію Мохненку та його капеланській команді необхідна підтримка та молитви. Вони евакуюють людей з Маріуполя та намагаються покривати потреби прифронтових територій.

Фінансово підтримати це служіння можна за такими реквізитами:
ПриватБанк: 5218 5757 0086 1956
Монобанк: 5375 4114 0522 4788
Рахунок МБФ «Пілігрим». Реквізити можна уточнити у бухгалтера тел. +380679069758 (Татьяна)

Маріуполь | «Люди мруть»: як виживають ті, хто не покинув зруйноване місто