Бойовий монастир “русского міра”: як білоруські монашки працюють для російської агресії

Осередок рашистської пропаганди в Білорусі

Свято-Єлисаветинський монастир, який розташований у Мінську, почав набирати скандальної популярності в медіа ще з 2020 року через те, що духівник монастиря протоєрей Андрій Лемешонок підтримав жорстоке придушення масових протестів після фальсифікованих президентських виборів у Білорусі, звинувативши мітингувальників у «виконанні натовських планів». Також саме у Свято-Єлисаветинському монастирі в той період започаткували ідею проведення так званих «хресних ходів» у підтримку Лукашенка. Спочатку вони були нечисленними, але вже у травні 2023 року відвідуваність таких заходів значно зросла, щоправда, тепер їх почали проводити із російськими символікою та зі співами «Катюши».

Все частіше в медіапросторі монастир почав з'являтися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, оскільки керівництво та черниці почали активно просувати Z-ідеологію серед білорусів та підтримувати ЗС РФ. Британець Стів Лейсі, який раніше цікавився «російським православ’ям» та брав активну участь у житті Свято-Єлисаветинського монастиря, а згодом розчарувався в його керівництві, сказав, що це місце «стало схожим на ІДІЛ». Про це у 2023 році з’явився матеріал у білоруському опозиційному медіа «ВотТак».

Ідейним натхненником більшості проросійських ініціатив Свято-Єлисаветинського монастиря є саме протоєрей Лемешонок. У розпал мобілізаційних процесів в РФ восени 2022 року він засудив російських громадян, які прагнули покинути батьківщину, щоб не брати участь у війні проти України. Духівник монастиря заявив, що «дезертирство – це війна з Богом».

Ще у 2022 році стало відомо про створену на базі монастиря волонтерську групу допомоги російським військовим «Помощь братьям». Ініціатором її створення також був протоєрей Лемешонок. Та офіційно цю допомогу ЗС РФ керівництво монастиря заперечує, зазначаючи, що це нібито приватна ініціатива групи черниць. Відомо, що на їхніх виставках можна «підтримати захисників Донбасу, залишивши пожертву та гуманітарну допомогу». Значною частиною підтримки для військових від Свято-Єлисаветинського монастиря є автомобілі, про купівлю яких та переправку на окуповані росіянами території звітують черниці.

Минулого року духівник монастиря протоєрей Андрій Лемешонок розповідав, що на кожній Літургії він молиться за Лукашенка та Путіна: «Так, молимося ми, звичайно, молимося, якщо не молитви церкви, то що би було у нас у 2020 році? Що? Ви що, не знаєте, що це було? Духовні перевороти. І намагалися нас... Була б війна з православ'ям, як і зараз триває війна з православ'ям».

Нещодавно (у квітні 2025 року) в інтерв'ю російському інформагентству «Sputnik» Лемешонок поскаржився на те, що його обитель зазнає пресингу за допомогу «російським братам». «Ми не можемо бути осторонь від того, що зараз триває війна [в Україні]. І війна йде і за нас зокрема. Війна йде з Церквою, з православ'ям, йде війна за те, що буде на цій землі далі. Або буде ця вакханалія, буде зруйнована сім'я, буде зруйнована особистість людини, і вона буде просто придаток штучного інтелекту. Або все-таки людина буде з Богом», — заявив протоєрей. Крім цього, у нещодавньому привітанні до Дня Перемоги Андрій Лемешонок назвав Свято-Єлисаветинський монастир «бойовою одиницею» і додав, що його сестри «воюють за наше майбутнє». За його словами, «сьогодні знову йде війна» — тепер «з тим самим фашизмом, з безбожжям і бісівщиною», а російські військові, що гинуть, на думку священика, — «наші найкращі хлопці», сучасні «захисники». Він підкреслив, що війна продовжуватиметься, оскільки «світ, який відкинув Бога», не здатний покаятися.

Остання «хресна хода» у Свято-Єлисаветинському монастирі відбулася 9 травня, однак замість дня пам’яті та скорботи в цей день влаштували парад символів агресії. «Хресну ходу» черниці поєднали із акцією «Безсмертний полк»: учасники несли георгіївські стрічки, російські прапори, Z-символіку та гасло «Своїх не кидаємо».

Закордонний бізнес білоруських черниць

Гроші для підтримки росіян черниці Свято-Єлисаветинського монастиря активно заробляють за кордоном. Про це свідчить розслідування білоруського опозиційного медіа «ВотТак», опубліковане у жовтні 2024 року. Обитель виставляє прилавки із церковними товарами на багатьох європейських релігійних ярмарках: протягом минулого року їх помічали в Польщі, Ірландії, Словаччині, Німеччині, Франції, Канаді та Великій Британії. При цьому задля збереження репутації за кордоном представники монастиря приховують свою проросійську діяльність та справжнє використання зароблених грошей. Керівництво обителі інформує європейських партнерів, що займається гуманітарною допомогою жертвам війни. У своєму зверненні вони просять їх «не вірити наклепам, що розповсюджуються щодо монастиря, і зберігати дух дружби між православними та католиками».

Проте організатори деяких ярмарок все ж виганяють черниць, дізнавшись про справжню діяльність Свято-Єлисаветинського монастиря. Наприклад, під час минулорічних передріздвяних ярмарок у польських містах Щецині та Торуні організатори розривали договори із монастирем після пікетів білоруських активістів з місцевої діаспори.

У Свято-Єлисаветинського монастиря є власний онлайн-каталог товарів англійською мовою для іноземців. Придбати у них можна не тільки звичайне релігійне начиння та православну літературу, а й предмети розкоші: інкрустовані дорогоцінним камінням ікони, релікварії, чаші для причастя, канделябри ціною від декількох тисяч до 12 тисяч доларів. Зазначено, що доставка можлива у будь-яку точку планети, а купувати можна й гуртом. При цьому вказано номер телефону із кодом США та Канади — +1.

У липні 2024 року білоруський телеграм-канал «Хрысціянская візія» писав, що джерела у Свято-Єлисаветинському монастирі повідомили про те, що водій Дмитро Корбалевич, який возив черниць до країн Європи, раніше працював у білоруському КДБ. Це також підтверджує бот «Вока змагара», створений кіберпартизанами: до бази, з якою він працює, внесено дані штатних співробітників білоруських силових структур.

Під час таких поїздок черниці активно працюють над просуванням російської ідеології. Наприклад, черниця Німфодора, виступаючи на сестриних зборах монастиря, заявляла, що разом зі своєю колегою у поїздках до Європи просуває російські наративи, а також спілкується у колі європейців, які підтримують Путіна. А сестра Олександра (Ляхова) наголошувала, що в Німеччині є люди, які допомагають монастирю купувати потрібні речі (наприклад, протиопікові препарати). Саме її вважають керівницею групи волонтерів, яка координує допомогу для російських військових.

Вербування на «СВО»

Сестра Олександра також може бути причетною до вербування так званих «братів» на «СВО». «Братами» називають чоловіків, які мешкають при Свято-Єлисаветинському монастирі, здебільшого на обійсті в селі Лиса Гора. Це не ченці, а миряни — як правило, люди у складній життєвій ситуації, яким монастир дає дах над головою. Через залежність від нього вони особливо вразливі до маніпуляцій та пропаганди. У жовтні 2024 року черниця Олександра повідомила у монастирському вайбер-чаті про «брата Олега», який уклав контракт із Міністерством оборони РФ і вирушає на «СВО».

У «Хрысціянская візія» писали, що, за даними джерела, знайомого зі станом справ у монастирі, це був не перший такий випадок: «Духівник протоєрей Андрій Лемешонок періодично говорить на зборах, що такий-то «брат» поїхав на СВО, але досі жодного разу не сказав, що такий-то «брат» повернувся. І все це відбувається під прикриттям соціальної діяльності, допомоги знедоленим».

Проросійська пропаганда під шатами «патріотичного виховання»

Цьогоріч монастир зарекомендував себе ще й як осередок «національно-патріотичного виховання». У лютому на сайті Свято-Єлисаветинського монастиря з’явилось оголошення про проведення «на честь 23 лютого» так званого «Першого сімейно-патріотичного форуму» та «Суворівських ігор» від православного руху «Орлята». Для заходу вигадали і лозунг: «Виховаємо патріотів — захистимо Вітчизну!» Цікаво, від кого і яку Вітчизну збирається захищати мінський жіночий монастир? Матеріал про всі особливості та тонкощі такого «патріотичного виховання» з’явився в медіа «ВотТак».

22 лютого у білоруському телеграм-каналі «Хрысціянская візія» опублікували фото з дня старту «Суворівських ігор»: на них діти у військовій формі позують зі зброєю. Крім того, на столі лежить дрон та пульт керування до нього. В анонсі заходу вказано, що його мета полягає у «вихованні любові до своєї Батьківщини, формуванні розуміння молодим поколінням цінності збереження історичної пам'яті, а також розкритті спортивного та творчого потенціалу підлітків». Насправді ж вони являють собою змагання військового спрямування підліткових команд з різних міст Білорусі, в ході яких вони стріляють, перетягують канат, грають у шахи та займаються армреслінгом. До того ж, як стверджує автор «ВотТак», ставлення до особи Суворова, на честь якого назвали захід, у Білорусі неоднозначне: офіційно вважається видатною історичною персоною, але частина національно орієнтованих активістів вважає його катом білоруського народу та символом імперської політики.

На «Перший сімейно-патріотичний форум» запросили і сумнівних спікерів. Серед них — єрей Дмитро Новіков, настоятель приходу храму Святителя Миколи Чудотворця у Солігорську, відомий своєю активною пропагандистською діяльністю щодо дострокового голосування на останніх президентських «виборах» у Білорусі. Голосування, яке відбувалося в умовах репресій та тиску на виборців, Новіков назвав «доброю справою».

Ще один спікер, директор Боровлянського лісгоспу Олександр Миронович, «прославився» керівництвом демонтажу сотень пам’ятних хрестів в урочищі Куропати на околиці Мінська, де працівники НКВД розстріляли, за різними оцінками, від 30 тис. до 250 тис. осіб. Він розповідав підліткам про те, «що означає бути патріотом».

Також виступив із промовою духівник молодіжного відділу Білоруської Православної Церкви Московського Патріархату протоєрей Олег Абрамович, відомий регулярними візитами та підтримкою силових структур Білорусі — враховуючи ті, які брали активну участь у придушенні масових протестів у 2020 році. Крім того, в соціальних мережах духівник для молоді підтримує російську агресію, висловлює симпатії до «СВО» та висміює противників Лукашенка.

А ще поділитися досвідом з дітьми запросили керівника білоруського військово-патріотичного центру «Казачий спас» Петра Шапка, відомого співпрацею з колишнім «міністром оборони ДНР» Ігорем Стрєлковим-Гіркіним та вербуванням бойовиків «на СВО».

Учасникам заходу запропонували переглянути документальний фільм із промовистою назвою «Патріотичне виховання в Росії», в якому багато уваги надали радянським дитячо-юнацьким рухам, та, щоправда, не згадали про залучення піонерів до переслідувань та утисків Церкви. Крім цього, у фільмі фактично реабілітували Павліка Морозова, відомого доносом на власного батька.

Дитячо-юнацький православний рух «Орлята», який і є головним організатором цього заходу, створили безпосередньо при Свято-Єлисаветинському монастирі в 2021 році. Одразу ж на перших зборах «Орлят» дітей навчали не тільки біблійним «смиренності та покірності», а й збиранню-розбиранню автоматів та підготовці до стрільби, що стало традицією усіх наступних заходів. Крім цього, служителі Свято-Єлисаветинського монастиря змушують «Орлят» підтримувати російську агресію проти України: наприклад, у 2023 році білоруських дітей заохотили до написання листів «на втіху російським воїнам».

Цікаво, що за проросійську діяльність та допомогу ЗС РФ Z-черниць хвалив Олександр Лукашенко, сказавши, що монастир «робить все правильно».

Топ-світлина: Хода «Безсмертного полку» з Свято-Єлисаветинського монастиря. 9 травня 2024 року. Джерело фото: Максим Чорноголов

Всі світлини з відкритих Інтернет-джерел.

Розслідування було зроблене у рамках співпраці РІСУ з Факультетом журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка