Буддизм

Буддизм — одна з трьох світових релігій (деколи релігієзнавці називають його релігійно-філософським вченням), заснована на вченні Сіддхаттхи Готами (Будди Сак’ямуні), який жив приблизно з 563 до 483 року до н.е. На думку деяких провідних індологів, його арійське плем'я Сак'я переселилося в прадавні часи в Індію з території сучасної України. Виникнувши в Індії, буддизм поступово поширився по всій Азії: до Центральної Азії, Тібету, Шрі Ланки, Південно-Східної Азії, а також до країн Східної Азії, Китаю, Монголії, Кореї та Японії.

Наприкінці XIX – початку XX ст. прихильники буддизму з'явилися у країнах Європи і США.

Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм, і близько 1 млн. ченців та черниць.

Буддисти світу об’єднані в дві міжнародні організації – Всесвітнє Братство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).

Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик – покласти край стражданням та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження (Бодхі).

Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та поміркованості. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.

Хоча буддизм не заперечує існування божественних істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.

Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та Ваджраяна. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим у деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами.

Зі шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа Тхеравада, що означає "Вчення Старійшин". Вона будує вчення та практику виключно на Палійському каноні. Він вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток "ґрунтовної уваги", що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною ("Ницою колісницею"), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Таїланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124 мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпассани.

У Махаяні ("Великій колісниці") підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви. В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записаних близько першого сторіччя нашої ери. Ці пізніші тексти написані на санскриті та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. У зв’язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в "Чистій землі", що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В’єтнаму; загалом у світі близько 185 мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками Дзен і японською школою Нітірен-сю.

Ваджраяна ("Діамантова колісниця") поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але, разом з тим, використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових Ваджраяни – використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибоких станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за три роки. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддійські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тібеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі це близько 20 мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є Далай-лама. В Україні Ваджраяна представлена двома школами Карми Каг’ю (Оле Нідала та Чог'яма Трунгпи), громадами Нінгма та Дзогчен.

В Україні, згідно з державною статистикою, налічується 42 буддійські громади, ще 3 не забажали пройшли юридичну реєстрацію та 2 центри, один монастир з п’ятьма ченцями, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм на Україні".

1996 року буддистськими громадами однієї з течій засновано Українську Асоціацію буддистів Карма Каг’ю для сприяння у поширенні цього напрямку вчення. Сьогодні це найбільша в Україні буддистська мережа, яка налічує 16 центрів. Штаб-квартира Асоціації розташована в Ужгороді. Найвищим органом є Конференція представників центрів, а в проміжках між ними Асоціацією керує Рада представників на чолі з президентом. Духовним керівником є Лама Оле Нідал (на світлині) – перший західний лама, засновник понад 300 центрів Карма-Каг’ю.

Актуальні статистичні дані можна знайти у розділі “Статистика релігій в Україні”, а перелік відомих РІСУ її веб-сторінок – у розділі “Україна релігійна в інтернет-мережі”

Останнє поновлення сторінки здійснено 13.12.2004

Читайте також: Дорже Жамбо Чойдже-лама Буддизм в Україні: історія, проблеми та перспективи розвитку

Українська редакція РІСУ вдячна пану Дмитру Івахненку за допомогу в підготовці статті. При її написанні використано матеріали сайту Вікіпедії