Церковний календар, 14 грудня. Неділя Праотців

Ця неділя, яка походить з IV ст. з Єрусалиму, є поміщена в контекст Різдвяного посту, особливістю якого є часті спомини старозавітних праведників, котрі або провіщали прихід Спасителя на землю, або становили частину його родоводу.

Кого саме Передання відносить до Праотців, найкраще відображають літургійні тексти цього дня. Деякі з них закликають вірних похвалити “Отців, що були перед Законом” (стихира Вечірні), тобто ті старозавітні постаті, котрі жили до того, як Бог на Синаї дав Мойсеєві Десять Заповідей. І одразу ж згадують тих, хто був після Мойсея.

Тому у цьому святі йдеться про всіх старозавітних праведників, як каже перша пісня канону Утрені: “Хвалу принесім Праотцям, що раніш Закону і в часи Закону прославились і народженому від Діви Господу і Владиці життям праведним догодили й світом незахідним нині втішаються”.

Розпочинає перелік Адам “як основа й сила мудрих Праотців” (стихира Вечірні). Далі йдуть інші особи з Книги Буття: Авель, Енох, Енос, Сит, Ной, Авраам, Ісаак, Яків, Мелхіседек тощо. Пізніше — Мойсей, Ісус Навин, Варак, Самуїл, Давид і всі ті, хто аж до приходу Христа, жили за Законом.

Згадуються пророки, дні пам’яті багатьох з яких були окремо виділені у Різдвяному пості: “Пісню хвалебну принесім Божим пророкам, прославляючи Йосію і Міхея, Софонію і Авакума, Захарію і Йону, Аггея й Амоса, Авдія з Малахією і Наумом, Ісаю, й Єремію, й Єзекиїла разом з Даниїлом, Іллею й Єлисеєм” (канон Утрені).

Особливо серед них в літургійних текстах виділені пророк Даниїл та троє його друзів Ананія, Азарія і Мисаїл, пам’ять котрих святкується близько до Неділі Праотців — 17 грудня. Саме їхній подвиг оспівує кондак Неділі Праотців: “Рукописаному образові не поклонившися, але неописанним єством захистившися, триблаженні, в подвизі вогню ви прославилися і, посеред нестерпного полум’я стоячи, Бога ви призвали: поспішись, о, Щедрий, і скоро прийди, як милостивий, нам на поміч, бо Ти можеш, якщо воля Твоя”.

Віра в здійснення Божих обітниць — те, що об’єднує короткий виклад в молитві Церкви історій цих біблійних героїв. З їхнього життя вибрано багато таких моментів, які є прообразами Христа. Наприклад, щодо Ісаака: “Образом Христових страждань був ти, преславний Ісааку, коли ведений був, як покірливий батькові син, в жертву Богові” (канон Утрені).

Найвизначніші з Праотців зображені на іконі свята. Деякі зображення обмежуються лише Авраамом, Ісааком та Яковом. Інші ж розширюють це коло. Навіть за відсутності написів на іконах можна впізнати Адама — за гілкою з Едемського саду, Авраама — за сином Ісааком на руках або багатьма дітьми (народами) на його лоні, Якова — за схожим зображенням з дванадцятьма патріархами, Мелхіседека — за царською короною і священичим одягом, а іноді з дарами хліба й вина в руках тощо. Є також ікони, на яких Праотці зображені як гілки дерева, на вершині якого сидить Богородиця з Ісусом на руках.

Адже головна мета Неділі Праотців — нагадати, що “наближається Різдво Богочоловіка у Вифлеємі” (стихира Вечірні). Вона закликає: “Відсвяткуймо, вірні, отців, що були перед Законом. Достойно пошануймо річну пам’ять Авраама і тих, що були з ним. Оспіваймо плем’я Юди, з Даниїлом же, як образ Тройці, вавилонських юнаків, що погасили силу полум’я. Сповняючи ревно пророчі сповіщення, з Ісаєю голосно закличмо: ось Діва зачне й народить сина Еммануїла, що значить: З нами Бог!” (хвалитна стихира Утрені).

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.