Церковний календар, 26 березня. Собор архангела Гавриїла

Постать архангела Гавриїла — біблійна. Вона присутня у Старому Завіті, тому закономірно, що Гавриїла почитають юдеї. Як й інші ангели, він виступає посередником між Богом та його вибраними. І з’являється на сторінках Святого Письма як передавач особливо важливих Божих доручень. Схоже значення має Джібріль в ісламі, зокрема він є тим, хто протягом двадцяти років диктував пророкові Мухаммадові Коран.

В Біблії ж Гавриїл розтлумачує видіння пророка Даниїла про битву між бараном і козлом на березі річки Улаю. Він вказує на зміну імперій: Мідіянської, Перської, імперії Олександра Македонського та прототипа усіх гонителів Божого народу Антіоха IV Епіфана з династії Селевкідів. “Він устане проти Князя над князями, але й зламаний буде — не рукою людською” (Дан. 8, 25), — на оптимістичній ноті щодо останнього закінчує своє пояснення Гавриїл.

Іншого разу архангел з’являється Даниїлові, коли той роздумує про “число років, яке, за Господнім словом до пророка Єремії, мало пройти над руїнами Єрусалиму: 70 років” (Дан. 9, 2), і кається за гріхи народу на вигнанні. Гавриїл і тут посеред руїни, утисків та лихоліття дарує надію на щасливий фінал та остаточну перемогу Бога: “Сімдесят седмиць призначено для твого народу і для твого святого міста, аж доки не буде кінець злу, не запечатають гріх і не спокутують беззаконство, та поки не буде приведену вічну справедливість” (Дан. 9, 24). Ключову роль у цьому відіграє Помазаний князь (Месія), котрого згадує Гавриїл.

У Новому Завіті архангел приходить спершу до Захарії, щоб провістити зачаття св. Івана Хрестителя, а відтак до Пресвятої Богородиці, щоб сказати: “Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус” (Лк. 1, 31). Тому такий значний акцент на Благовіщенні роблять літургійні тексти 26 березня, яке також є днем віддання свята. Вечірня з Літургією св. Йоана Золотоустого, яка служиться напередодні, 25 березня, вводить вірних у цей день та поєднує стихири Благовіщення і архангелу Гавриїлу з постовими.

У них Гавриїл виступає як “боговидець, що приносить світло і спасіння, бачить трисонячне сяйво, і разом з небесними хорами оспівує Божу величність”, “завжди повний світла вчиняє бажання і виконує доручення Вседержителя” та йому єдиному “велика тайна, незнана раніше ангелам і від віку бережена була доручена”, щоб він, “прибувши до Назарету, переказав її єдиній Чистій”.

Як світло друге, що опромінюється Світлом першим — Пресвятою Трійцею, архангел Гавриїл оспівується на Утрені 26 березня. Підкреслюючи його роль у події Благовіщення як того, “хто йде попереду і готує священну палату” для Слова, що “забажало тілесно з’єднатися з людьми за іпостассю”, тексти цього богослужіння охоплюють ширшу перспективу, включаючи в себе й інші об’явлення Гавриїла: Даниїлові та Захарії.

А сам він ще чіткіше постає як Божий посланець, котрий заступається за людство і передає йому сяйво Пресвятої Трійці. “Предстоячи престолу трисяйного Божества і щедро осяюючись звідти неустанною світлістю, тих, що радісно святкують і вихваляють тебе, від мороку пристрастей звільни і просвіченням проясни, Гавриїле архистратиже, молільнику за душі наші” (хвалитна Утрені).

Посланництво архангела Гавриїла відображене і в іконографії. Його можна побачити в сюжетах Благовіщення Пресвятої Богородиці чи Захарії, на дияконських дверях чи композиції “Деісіс” іконостасу або на окремих іконах. Часто його постать випромінює динамізм. Одягом нагадує слуг візантійського імператора. На голові видніються стрічки -“слухи” як вістки, які ангел приймає від Бога. У руках тримає жезл або зерцало. Під час Благовіщення Богородиці — вітку з дерева життя в Едемі, лілею на знак чистоти Діви Марії або пальму як символ перемоги, яку започатковує ця подія. Також архангела Гавриїла Католицька Церква проголосила покровителем телекомунікацій, медіа і назвала на його честь один із трьох серверів Ватикану.

Публікація вийшла у рамках проекту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проект.