Церковний календар, 3 лютого. Святі Симеон Богоприємець і пророчиця Анна

Тематика Стрітення в богослужбових текстах присутня аж до дня його віддання 9 лютого. А перший день посвяття відведений для праведних Симеона та Анни, котрі зустріли Христа в Єрусалимському храмі.

На сороковий день після народження Ісуса, згідно з приписом Мойсеєвого Закону, батьки принесли його до храму на посвяту Богові. Першим, хто їх зустрів, був похилий літами Симеон. “Чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа” (Лк. 2, 25 - 26).

Стихира Вечірні 3 лютого так характеризує цього чоловіка: “Юний духом, хоч і постарілий тілом, Симеоне, ти прийняв обітницю не бачити смерті, поки не побачиш Немовля — споконвічно сущого Творця і Бога всього плоттю зубожілого, — побачивши ж, возвеселився, розлучення з плоттю просив і до Божественних осель перейшов, радіючи”.

В каноні Утрені на честь Симеона можна також зустріти вказівки на його священиче служіння у Єрусалимському храмі. “Чистотою ума Богу Вседержителю як ангел послуживши, блаженний, ти раніше кривавими жертвами очистив людей ізраїльських і ясно прообразував Кров спасительну” (пісня 5). Існують також перекази, що Симеон був батьком законовчителя Гамалиїла, при якому виховувався апостол Павло.

Популярною є легенда, яка стверджує, що Симеон належав до сімдесяти перекладачів Писання з єврейської на грецьку (Септуагінта — “переклад сімдесятьох”), котрих у ІІІ ст. до н.е. зібрав єгипетський цар Птолемей ІІ в Олександрії. Симеон, дійшовши до пророцтва Ісаї “Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл” (7, 14), не повірив і вирішив “дівицю” виправити на “жінку”. В цей момент йому з’явився ангел і сказав, що чоловік не відійде зі світу, поки на власні очі не побачить здійснення пророцтва. Так легенда вносить ще більший драматизм та нетерпіння в очікування Симеона на Месію (це ж треба близько трьохста років чекати).

Врешті прийнявши Немовля на руки (через те Богоприємець), Симеон виголосив свій знаменитий гимн: “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля” (Лк. 2, 29-32). Від IV ст. аж дотепер він входить до чину Вечірні у візантійській традиції. А в латинській традиції цей піснеспів опинився наприкінці Повечір’я (Комплети).

Після цього гимну подяки за можливість бачити живого Бога Симеон виголосив пророцтво про місію Христа, звернувшись до Богородиці: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець” (Лк. 2, 34-35).

Другою зустріла Господа пророчиця Анна. Про неї Писання каже, що “вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму” (Лк. 2, 36-38).

Літургійні тексти Стрітення загалом і пам’яті Симеона та Анни зокрема багато уваги приділяють Мойсеєвому Закону як вихователю (пор. Гл. 3, 24-25), під керівництвом якого народ готується до прийняття повноти “Світла на просвіту поганам і славу Ізраїля”. Законодавець сам виконує Закон. Ревними виконавцями Закону виступають і Симеон з Анною. Так вони виражають своє очікування на Месію. І тому впізнають його. Закон для них, на відміну від юдейської релігійної верхівки, є не самоціллю, а шляхом до Бога.

“Анна Богонатхненна і Симеон пребагатий, пророцтвом сяючи і в Законі непорочними являючись, бачачи Законодавця, що задля нас Немовлям явився, йому нині поклонилися. Тому їхню пам’ять сьогодні святкуємо, належно славлячи Ісуса Людинолюбця”, — так стихира Вечірні 3 лютого похвалу Симеону та Анні скеровує до того, кого вони зустріли і впізнали в ньому Бога.

Публікація вийшла у рамках проекту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проект.