Церковний календар, 31 травня. Урочистість Пресвятої Трійці

Возносячись на небо, Ісус Христос доручив своїм учням іти з проповіддю Євангелія до народів, “христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа” (Мт. 28, 19). Через десять днів Він зіслав на них у вигляді вогненних язиків Святого Духа, котрий по сьогоднішній день наводить спільноту християн “на всю правду” (Йо. 16, 13).

Ця правда відкривається поступово. Зокрема єдиність Бога у Трьох Особах для апостолів ще не була готовою істиною. Кілька століть довелося Церкві долати різні виклики, щоб вчення про Пресвяту Трійцю чітко викристалізувалось. Однак тепер воно є однією з небагатьох точок дотику, спільних для всіх християн. Точніше, віра у Пресвяту Трійцю є необхідною умовою християнськості особи чи спільноти.

Потреба окремого свята, яке би підкреслювало єдиносущність Отця, Сина і Святого Духа, виникла в контексті антиаріанської полеміки IV-V ст. З VII ст. на Заході з’являються літургійні тексти, присвячені Пресвятій Трійці. З ХІ ст. — перші згадки про свято, а з 1334 р. завдяки Папі Йоану ХХІ його відзначають в усій Католицькій Церкві.

До Пресвятої Трійці часто застосовують слово “таїна” через нездатність людського розуму повністю осягнути, як єдиний Бог може бути в Трьох Особах. Через те Церква закликає з великою обережністю підходити до зображень Пресвятої Трійці. Історія знає графічне представлення цієї таїни через символи: трикутник, оточений сонцем; Всевидяче Око; три кола в трикутнику, які доповнюють одне одного; літера Y як така, що має три рівні риски; поєднання руки, що благословляє (Отець), агнця (Син) і голуба (Святий Дух) тощо.

Бувають також антропоморфні зображення, де Отець найчастіше постає як сивобородий старець, а Син як чоловік середнього віку. Їхніми різновидами, наприклад, є такі типи ікон як Престол Благодаті та Коронування Богородиці Трійцею. Однак вони можуть викривлювати образ Бога, нівелюючи таїну Пресвятої Трійці в усій її незбагненності. А також підважують догму про Воплочення. Лише Син став людиною, а тому лише його можна зображати антропоморфно.

Краще передають Бога в Трьох Особах троє відвідувачів Авраама (Філоксенія). Цей образ є біблійний і відображає ментальність давнього Ізраїля — ангели з’являлися людям від імені Бога, виступали його представниками у видимому світі. Тому “слово, оголошене ангелами, було таке зобов’язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару” (Євр. 2, 2).

Попри всю незбагненність Пресвятої Трійці людина покликана постійно до неї наближатися. Святий Дух, з чиєю Особою поєднане святкування урочистості Пресвятої Трійці, є той, через кого Бог присутній у світі, і хто допомагає людині осягати незбагненність Божества. Він надихає на молитву. “Про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними” (Рм. 8, 26).

Адже молитва, в тому числі літургійна, є для цього наближення одним з найдієвіших чинників. Наприкінці богослужінь урочистості Пресвятої Трійці Римо-Католицька Церква просить: “Боже Отче, Ти зіслав у світ свого Сина — Слово Істини і Духа Освятителя, щоб явити людям Твою предивну тайну; вчини, щоб ми, сповідуючи істинну віру, визнавали вічну славу Трійці і возвеличували Єдність Божих Осіб в могутності величі. Через Христа, Господа нашого. Амінь”.

Основне, про що Церква просить у цій молитві, це - здатність правдиво розуміти і належно прославляти Пресвяту Трійцю. Останнє є комунікативним актом, через який людина входить у Божественне життя. Спілкування, на думку грецького богослова Йоана Зізіуласа, є основою цього життя. І до нього покликана людина.

Особи Пресвятої Трійці перебувають у взаємопроникненні (перихорез). Вони посідають одну природу і одну волю. Згідно з нею, Син Божий “прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали” (Йо. 10, 10). Його людська природа уможливлює входження в це життя у спілкуванні любові або, як каже німецький богослов Міхаель Кунцлер, виступає нормою і зразком для перихоретично-комунікативного розуміння. А зв’язок любові між Особами Пресвятої Трійці є зразком відносин, які мали би панувати між людьми.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.