Церква "харошіх рускіх" або як різні гілки Московського Патріархату боряться за українських біженців
Нещодавно у своєму матеріалі про парафію Західноєвропейського вікаріатства УПЦ у Дюсельдорфі (Німеччина) ми розповідали про її настоятеля о. Владислава Фоменка, що служив в РПЦЗ та був помічений з різними проросійськими діячами. Також ми звернули увагу, що парафія УПЦ копіює назву заснованої у 1960-х місцевої парафії УАПЦ, що нині керується Вселенським Патріархатом.
Але парафія УПЦ не одинока в такому копіюванні. В Дюссельдорфі діє ще одна Миколаївська парафія - Архієпископії Православних церков російської традиції у Зх. Європі, яка вже 5 років є частиною Московського Патріархату.
Настоятель цієї громади о. Димитрій теж тусив з проросійськими діячами, а після повномасштабного вторгнення Росії почав робити все, щоб залучити більше українських біженців саме до себе на парафію.
На сторінках цієї парафії РПЦ у соцмережах перед великими святами стали з'являтись оголошення українською мовою. А далі більше, у 2025 році вони стали організовувати виїзні богослужіння для українців в інших містах, свідомо прибираючи всі маркери своєї належності до Московського Патріархату. І такі літургії вже відбуваються у Німеччині (як у м. Ессен, наприклад). Певні, перед Великоднем буде афіша українською і цього року. Стало питання, хто ж допомагає росіянам із цим? І відповідь знайшлась дуже легко - на парафії РПЦ служить о. Григорій з України, який і написання ікони для храму організує, і афіші зробить.
Ми легко знайшли цього отця на парафіяльних відео, бо його українську вимову церковнослов'янської не можна було не помітити.
Отже, знайомтесь - протоієрей Григорій Маркевич, клірик Житомирської єпархії УПЦ та один з багатьох місцевих родичів митрополита УПЦ Августина (Маркевича).
В єпархії отець Григорій займався роботою з військовими, а потім - став духівником місцевої громади людей з вадами слуху.
На цій посаді він регулярно відвідував різні з'їзди, які УПЦ організовувало в Первомайській єпархії в часи, коли ще теперішні владики Сильвестр (Стойчєв) та Віктор (Коцаба) були архімандритами. Кульмінацією цих заходів була літургія під главенством митрополита Антонія (Паканича).
Отець Григорій з'являється на парафії Західноєвропейської Архієпископії РПЦ в 2023 році і з того часу постійно служить там. Отця нічого не муляє, адже у Феофаніївські казки УПЦ в Європі ніхто не вірить. А ще ж росіяни, з якими він служить, дуже "хороші" та ліберальні.
Серед цих "харошіх рускіх" ми знайшли і пана John Sheepskin - диякона нібито Вселенського патріархату, який в коментарях нашого каналу розказував, що нічого поганого в співслужінні з росіянами немає, є і хороші. Це й не дивно, бо він сам служить в тих самих "хароших росіян". Видно дияконське свячення від митрополита УПЦ МП Агапіта дається взнаки.
От тільки насправді Західноєвропейська архієпископія йде абсолютно у фарватері підтримки Московського Патріархату та його філії в Україні. То вони стурбовані ґанєніямі на УПЦ, то в них викладає кримнашист Андрєй Дєсніцкій. Хоча чого чекати від підрозділу МП, який 24 лютого 2022 року видав максимально імпотентне звернення, де неясно, що за "канфлікт", хто агресор і купа імперської маячні про спільну історію. На якому питанні ламаються і російські церковні лібєрали, думаємо всім ясно.
Висновок з цього нашого матеріалу простий: всі філії Московського Патріархату, що діють закордоном активно включились в боротьбу за українських біженців. І всі ці парафії РПЦ, РПЦЗ, УПЦ МП, Західноєвропейської Архієпископії РПЦ, незважаючи на дрібну конкуренцію, мають одну спільну мету - зберегти свій ментальний та політичний вплив на українців. Неважливо, яке з щупальців восьминога РПЦ їх спіймає, вся здобич йде в один рот.
А приклад о. Григорія Маркевича з Житомирської єпархії УПЦ вкотре показує, що легенди Феофанії та майже незалежності - зручна конструкція для обману вірян в Україні, яка абсолютно не сприймається за її межами.