Церкву Блаженних Мучеників УГКЦ з університетського містечка УКУ передадуть військовим капеланам
Це буде остання Літургія, яку відслужать у цьому храмі на вул. Стрийській. 10 жовтня розпочнуться роботи з демонтажу церкви і її передадуть нашим військовим капеланам на полігон.
Храм був першим об’єктом майбутнього університетського містечка Українського католицького університету, будівництво якого благословив Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до України у червні 2001 р., і одним з небагатьох новозбудованих дерев'яних храмів краю.
«Закладаючи фундамент церкви Блаженних Мучеників УГКЦ 15 років тому, спільно з фундаторами, жертводавцями та ректоратом ми погодили, що коли на території університетського містечка постане храм Святої Софії-Премудрості Божої, то деревʼяний храм наша спільнота передасть Церкві – туди, де буде найбільша потреба, — розповідає віцепрезидент УКУ о. Богдан Прах. — В Україні третій рік триває повномасштабна війна. Тож, з благословення митрополита Ігоря, у співпраці з військовим капеланством, Український католицький університет передає цей храм для молитовних потреб нашому війську. З вірою у перемогу України, ми продовжуємо нашу боротьбу і неустанну молитву за справедливий мир. Тож, запрошую нашу спільноту на Літургію 9 жовтня».
Церква Блаженних Мучеників УГКЦ на вулиці Стрийській, 31 розташована біля Стрийського парку. Її збудували за ініціативою Українського католицького університету у 2009 році. Проєкт розробив архітектор Роман Сулик, відомий своїми публікаціями з історії української дерев’яної архітектури.
Контролював хід будівництва отець Богдан Прах. Храм назвали на честь Блаженних мучеників Української Греко-Католицької Церкви, яких проголосив блаженними Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова у 2001 р. Серед новомучеників є випускники та викладачі довоєнної Львівської богословської академії.
Унікальний іконостас та ікони святилища і храму вірних, які наслідують традицію давньоукраїнського малярства, створила команда Іконописної школи УКУ «Радруж». Їх також перевезуть разом із храмом.
Трьохярусний традиційний іконостас для дерев’яної церкви Блаженних мучеників УГКЦ реалізовувала команда Іконописної школи УКУ «Радруж» протягом 2009-2010 р.р. Іконостас складається з 30 ікон. Серед авторів – тогочасні студенти стаціонарної та сертифікатної програм Іконописної школи: с. Анастасія Лугова, Христина Буртник, Карвацька Надія, Андрій Майовець, Юлія Монька, які працювали під керівництвом Оксани Вальчук. Проєкт іконостасу та адаптацію давніх взірців з різних століть під один стиль реалізовували Павло Петрушак, Оксана Вальчук та Соломія Тимо. Дерев'яну конструкцію виготовила майстерня «Розвій».
Соломія Тимо, керівниця Іконописної школи УКУ, згадує, що працювали вони над створенням іконостасу у корпусі Філософсько-богословського факультету УКУ, де розташована Школа. Частину робіт студенти писали в майстерні, а частину – у факультетській каплиці Святого Йоана Богослова, яку тоді в УКУ розписував відомий художник Богдан Турецький. «Це був особливий час для нас, бо ми черпали духовне і мистецьке натхнення від пана Богдана, як від метра», – розповіла Соломія Тимо.
Формуючи концепцію іконостасу, автори взорувалися на шедеври українського іконописного мистецтва, які зберігаються у Національному музеї у Львові, і під впливом яких сформувалися школа Михайла Бойчука та творчість Юрія Новосільського. «Ми обрали для наслідування найкращі твори 15-16 ст. Адже місія іконописної школи “Радруж” – вчити студентів давньоукраїнського малярства, продовжувати цю традицію, відкривати для світу її оригінальність та неповторність», – каже керівниця Школи.
Іконостас у храмі Блаженних Мучеників УГКЦ – перший такого роду проєкт Іконописної школи УКУ. Для багатьох студентів це були їхні дипломні роботи. Соломія Тимо наголошує: «У нашій спільній праці – не скільки важливим був творчий почерк кожного майстра, як вміння підлаштуватися один під одного, аби створити цілісність ансамблю, взоровану на “почерк” давніх майстрів. Цей досвід був дуже цінний для всіх нас».
З ініціативи о. Луки Михайловича, одного з тодішніх духівників УКУ, через 10 років продовжилось наповнення храму великоформатними іконами. Вони прикрасили святилище та храм вірних. Авторами іконографічної програми були о. Лука Михайлович та Соломія Тимо. Центральна ікона святилища – «Спас у славі» – була дипломною роботою Софії Страхової. Усі ікони святилища, храму вірних та бабинця писала команда у складі Катерини Дмитерко, Софії Страхової, Ольги Хмілевської та лідерки групи Оксани Вальчук. Дерев’яні семисвічник, запрестольні хрест та рипіди, обрамлення ікон святилища і вражаюче по красі паникадило виготовив Андрій Тирпич.
Загалом у 2009-10 та 2019-20 роках студенти і випускники Іконописної школи УКУ написали 50 ікон для дерев’яної церкви Блаженних новомучеників УГКЦ.
