Чиновнику довелося самому відспівувати сусіда, який помер через COVID-19, бо священик злякався і втік
Своїми спогадами чиновник поділився із виданням Шотам.
"Монастириська називали “українським Уханем”, бо на початку пандемії у нас була найбільша кількість хворих на коронавірус. Тоді у людей почалась масова паніка — вони не знали, що робити, боялись виходити на вулицю, панікували від кожної новини. У лікарнях зовсім не було забезпечення — ні масок, ні захисних костюмів, ні обладнання. Тоді я ще був заступником голови районної ради, і ми одразу почали діяти. Нам вдалось налагодити постачання захисних костюмів для лікарів, ми купили апарати і змогли забезпечити лікарню всім необхідним на два наступні місяці", - зазначив він.
Через паніку люди іноді реагували неадекватно.
"У нас був такий кумедний випадок, коли жінка викликала пожежну машину, щоб їй продезінфікувати подвір’я. Вона розмовляла з сусідкою, а та два рази плюнула на подвір’я. Звісно, на такий дзвінок не реагували, адже і так вистачало роботи з дезінфекції — щодня вулицями їздили машини, які обробляли тротуари, майданчики і під’їзди", - пригадав він.
Екз-заступнику голови Монастирської ради тоді доводилося виконувати не властиві чиновнику функції.
"Мені, як екс-заступнику голови районної ради, одного разу довелось хоронити людину, яка померла від коронавірусу. То було 2 травня, якраз мій день народження. Я був на похороні, туди прийшов священик, але він злякався і пішов із цвинтаря ще до процедури поховання. Я спіймав його за рясу і попросив залишитись, а він сказав: “Хороніть собі самі”. Що мені і довелось зробити. Сільський голова був мені за дяка, а я священиком. Родичі померлого були не проти, і ми провели процедуру поховання", - розповів Павло Дронь.
