Чорнобиль як нагадування про відповідальність: відбулася друга подія в рамках Екуменічного соціального тижня

22 травня, 09:00
Суспільство
Чорнобиль як нагадування про відповідальність: відбулася друга подія в рамках Екуменічного соціального тижня - фото 1
У четвер, 20 травня, відбулася друга онлайн-подія в межах 14-ого Екуменічного соціального тижня. Цього разу дискусія стосувалася атомної енергетики, її екологічного та етичного виміру для України й світу. Ініціював захід Інститут екуменічних студій Українського католицького університету.

Учасниками були експертні гості: Сергій Плохій, професор історії України Гарвардського університету, директор Гарвардського українського наукового інституту; Віталій Дем’янюк, Голова Наглядової Ради компанії NT-Engineering, український інженер, підприємець, громадський діяч, меценат; Олег Покальчук, соціальний психолог та Володимир Шеремета, голова Екобюро УГКЦ.

Модерувала захід Оксана Кулаковська, директор Аналітичного центру та Київського центру УКУ. Повідомили в Інституті екуменічних студій УКУ.

«Папа Франциск наголошує, що до питання довкілля треба підходити у міждисциплінарному ключі. І наш Екуменічний соціальний тиждень старається це робити. А сьогоднішня зустріч є прекрасною демонстрацією цього підходу. Коли вчений, інженер, історик, богослов, психолог сідають за один «віртуальний стіл» і вчаться один від одного та дають шанс нам, слухачам, навчитися й подивитися на проблему атомної енергетики з різних точок зору», - звернувся до учасників директор Інституту екуменічних студій УКУ Павло Смицнюк.

Учасники говорили про Чорнобильську трагедію, її наслідки для України і світу. На цьому зосередив увагу директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій:

«Ядерні хмари Чорнобиля перетнули залізну завісу без будь-якого паспортного контролю і стало загальноєвропейською та й світовою подією…На Заході Чорнобиль сприймається як нагадування про те, що ядерна енергетика дуже небезпечна, тож потрібно бути дуже обережними з ядерними станціями і реакторами, які в нас є сьогодні. У нас є більше досвіду ніж в інших і ним варто ділитися, однак, знаходячись у діалозі зі світом».

До дискусії також долучився президент Інституту екуменічних студій о. д-р. Іван Дацько, який зазначив, що Чорнобиль був процесом початку проголошення незалежності України.

Дискутували ще про ризики й безпеку експлуатації ядерної енергетики, подолання травми після Чорнобильської трагедії з якою нам потрібно працювати не через відмову від атомної енергетики, а через побудову в суспільстві прозорого професійного відношення та безпечно-технологічної галузі.

На цьому, зокрема, наголошував голова Наглядової ради компанії NT-Engineering Віталій Дем’янюк.

«Чорнобильська трагедія дала поштовх для серйозного перегляду культури безпеки у сфері експлуатації ядерних установок та критеріїв цієї безпеки… Потрібно зосередитися на тому як управляти та керувати ризиками, пов’язаними з атомною енергетикою, і як їх мінімізувати. А для цього потрібне зростання культури безпеки на технологічному й інституційному рівні», — переконаний інженер. Він також розповів про нові світові тренди та сучасні технології у цій галузі.

Крім того, дискутанти поділилися прикладами того як потрібно виховувати екологічну свідомість задля економнішого використання енергії і активно обговорювали наскільки прийнятним є використання атомної енергетики з етичної точки зору.

«Атомна енергетика переслідує етично добрі і легітимні цілі щодо виробництва енергії для побутових потреб людей і має певні екологічні переваги у порівнянні з іншими джерелами енергії, зокрема тепловими електростанціями. З іншого боку історія атомної енергетики є дуже рясною як щодо аварій у самих АЕС, так і на підприємствах з переробки й збереження радіоактивних відходів. Окрім того, їй притаманні ризики, які можуть уприсутнитися в будь-який момент у формі атомної катастрофи з глобальними соціально-екологічними наслідками, як це було у Чорнобилі. Атомна енергетика не є самоціллю, а лише знаряддям виробництва енергії для блага людини відповідно не має загрожувати її добробуту. У цьому сенсі вагоме значення мають більш безпечні знаряддя, зокрема, відновлювальні джерела енергії.

З етичного боку її можна толерувати як своєрідний місток до переходу у більш стале і більш відповідальне енергетичне майбутнє і сталий розвиток українського суспільства», — зазначив керівник Бюро з питань екології УГКЦ Володимир Шеремета.

Науковець також наголосив, що кожна людина покликана мати й практикувати належні екологічні знання зокрема у сфері ефективного управління та використання енергії. «Це має стати частиною культури і повсякденної поведінки. А для християн така екоенергетична обізнаність має стати складовою свідчення їх віри у Творця світу», — підсумував дискутант.

У вагомості етичної складової при роботі з ядерною енергетикою переконаний також Віталій Дем’янюк: «Для того, щоб культура управління і безпеки була на належному рівні в галузі атомної енергетики питання не у винагороді і покаранні, а в – етиці, коли культура закладена на рівні базових цінностей. Такий рівень етики нам необхідно досягнути, бо він дозволяє формувати у фахівців цієї галузі ту відповідальність, яка забезпечує належну безпеку».

А от соціальний психолог Олег Покальчук навпаки виділив три компоненти в управлінській системі: нагороду, покарання і ставлення до помилки. Зокрема «Важливим є виховання розуміння того як розбирати помилку. І помилка Чорнобиля уже розібрана давно і нами, і світом. Але її кейс не імплементований у виробничу й управлінську культуру. Категоричне небажання визнавати навіть можливість власної помилки домінує над всім і паралізує навіть творчо мислячих управлінців».

Психолог також провів паралелі між чорнобильським феноменом та сучасною ситуацією з COVID-19: «Чорнобильський феномен спричинив дві речі: створив велике підґрунтя для неврозів, які сьогодні по-новому активізувалися, розвиваються і мутують у ковідний спосіб у суспільстві. І водночас показав рамки кінечності буття, екзистенційну проблему, що для духовності не так і погано, щоб люди були менш марнославними… Світове медичне товариство проводить знак рівності між Чорнобильською і ковідною ситуацією з точки зору як позитивних, так і деструктивних моментів. Я з’єдную Чорнобильську і ковідну катастрофи як одну довгу трагічну дугу над нотами, яка вже, на жаль, є формоутворюючою і робить певні паттерни національної поведінки, що для мене є серйозним викликом з яким потрібно боротися» - і додав: «Новий світ – нові стосунки, тож боротися з новими викликами старими світським, соціальним засобами – неможливо».

Насамкінець, історик Сергій Плохій підсумував: «Для мене такі заходи ознака того, що відбувається трансформація пам’яті про Чорнобиль і суспільство поступово починає брати на себе відповідальність не тільки за минуле, але й за сьогоднішнє та майбутнє. Бо суспільна думка буде відігравати дуже важливу роль у формуванні саме ядерної енергетики».

Онлайн-захід зібрав учасників з різних міст України: Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Київ, а також країн - Німеччина, Бельгія, Швейцарія та США.

Захід відбувся у партнерстві з Аналітичним центром Українського католицького університету за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні та сприяння Відділу громадського партнерства Львівської міської ради.