Віртуальна вертепна виставка - це цикл статей та відео про кожен вертепний персонаж. Підготовлено в рамках проєкту "БойкоМандри: Вертеп зберігає Україну", що реалізовується за підтримки УКФ.
Там, де бійки, сварки, крики, –
Там мої грають музики!
(З вертепного діалогу)
Як і смерть, чорт є містичним персонажем українського вертепу – одночасно комічним через свою гротесткність і страшним за своєю суттю. Він є персоніфікацією докорів сумління Ірода, утіленням хаосу брехні й чистого зла. Смерть – його “сестра” й “другиня”, але часто у вертепах вони б’ються, не можучи поділити між собою душу Ірода.
Зовнішній вигляд його навмисно потворний. У Сокиринському вертепі XVIII ст. він постає як чорна істота з кінськими ногами, хвостом, крилами летючої миші, рогами й вуглиною в роті – образом спотвореної природи, пекельної енергії, що знищує саму себе.
Традиційний стрій чорта: чорний фасонований кафтан або сорочка, чорна маска з високими рогами. На пальцях кігті, у руках – вила. Його рухи різкі, гримаса насмішкувата, мова сповнена сарказму.
У сучасному вертепі чорт стає символом зовнішньої агресії. Він говорить голосом гордині, спокуси, помсти та брехні, що руйнує людину зсередини.
Та фінал незмінний: ангел Божий виганяє чорта, бо в присутності Христа темрява не має влади.