Цьогорічну нагороду «Світло Справедливості» отримає Надія Савченко
26 лютого о 12:15 в Українському кризовому медіа центрі (готель «Україна», вул. Інститутська, 4) проходить прес-конференція членів комітету премії «Світло Справедливості», якою цього року вирішили нагородити українську льотчицю Надію Савченко. У прес-конференції бере участь президент Українського католицького університету єпископ Борис (Ґудзяк).
«В сучасному світі, особливо в пострадянському контексті, де пристосуванство, корупція, безпринципність є нормою, де люди дешево продають свою гідність. Постава Надії Савченко, яка світиться особливою мужністю і справедливістю, кидає виклик цинізму нашої доби і закликає до автентичної солідарності і жертовності. Саме тому члени журі премії «Світло Справедливості» вирішили вручити цьогорічну премію цій мужній жінці. За умовами засновників, лауреатом нагороди може бути особистість, яка перебуває в авангарді суспільно-політичного життя України і дає постійне свідчення безкорисливості й вірності моральним принципам, мужнього слідування своїм переконанням та жертовності в обстоюванні ідеалів демократичного суспільства. Надія Савченко беззастережно підходить під цей опис. Вона засвідчила нам усім незламність перед наругою, беззаконням і насиллям. Цією нагородою ми дякуємо їй за її свідчення і прагнемо захистити її життя», – зазначив член комітету владика Борис (Ґудзяк).
Єпископ також повідомив, що церемонія нагородження відбудеться 22 квітня і він щиро сподівається, що Надія Савченко прийматиме нагороду особисто.«Лауреатка нагороджується за уже звершене свідчення і нагороджується з палкою надією, що вона все ж таки житиме», - наголосив владика Борис
Премія «Світло Справедливості» вручатиметься вже вчетверте. Попередніми лауреатами премії були Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна. Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник, на честь її батька д-ра Михайла Шкільника, видатного юриста, громадського і політичного діяча часів визвольного руху в Україні 1917-1920 років та вручається "за моральне і духовне лідерство в Україні".
Михайло Шкільник народився в селі Сурохові на Західній Україні. Юридичну освіту здобув у Львівському та Краківському університетах. За часів Української Народної Республіки працював спочатку в Міністерстві економіки та торгівлі, а пізніше очолював Департамент консульської служби в Міністерстві закордонних справ. Після повалення УНР М. Шкільник повернувся до Західної України, де працював суддею у місті Перемишлянах. Під час німецької окупації був призначений мером Перемишлян. На цій посаді, ризикуючи власним життям та своєю сім’єю, він врятував життя рабина Рокеаха, відомого як «Великий рабин Белза», – лідера ортодоксальних євреїв Західної України. Завдяки зусиллям Михайла Шкільника у Перемишлянах було врятовано чимало родин. Пізніше він із сім’єю емігрував до Канади. 1971 року в Торонто були опубліковані його мемуари «Україна в боротьбі за державність у 1917-1921 роках».
