Дата і формат відкриття меморіальної синагоги залежатиме від карантину – «Бабин Яр»

05 квітня, 09:35
Суспільство
Дату, формат та число учасників публічного відкриття символічної синагоги та місця для молитви у Бабиному Яру буде визначено після того, як стане відома дата зняття карантинних обмежень «червоної зони» в Києві.

Про це заступник генерального директора благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Руслан Кавацюк повідомив у відповідь на запит Радіо Свобода.

«На відкриття об’єкту будуть запрошені кияни, гості столиці та представники медіа», – зазначили в «Бабиному Яру».

Київська міськрада 23 лютого перенесла голосування за передачу трьох додаткових ділянок землі в оренду Міжнародному меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр». Тоді голова Києва Віталій Клико повідомив, що потрібно «спочатку провести окремі депутатські слухання, де фонд буде представляти концецію та зможе відповісти на всі питання, які хвилюють депутатів»​.

Дата проведення цих слухань також залежить від зняття карантинних обмежень, повідомили в Меморіальному центрі.

«Як тільки завершаться карантинні обмеження і відбудуться громадські слухання, ми очікуємо, що Київрада внесе питання щодо виділення ділянок до свого порядку денного згідно графіку засідань», – йдеться у відповіді на запит.

Відкриття меморіальної синагоги у Бабиному Яру попередньо планувалось на квітень. Арт-об’єкт буде створено у вигляді символічної меморіальної синагоги, яка подібно до книги буде відкриватися і закриватися за допомогою механізмів. Автором виступив всесвітньо відомий архітектор, професор Базельського університету Мануель Герц, який спроєктував синагогу в Майнці.

Синагога розташовуватиметься на невеликій ділянці за пам'ятником «Менора» біля схилу яру.

Єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом, колишнім політв’язенем, співпрезидентом Вааду України Йосифом Зісельсом протистоять також зведенню цієї синагоги, аргументуючи тим, що вона стоятиме на землі старого Кирилівського цвинтаря.

Зісельс також переконаний, що проект будівництва синагоги є частиною інформаційної війни Росії проти України. Будівництво «порушує всі можливі заборони і обмеження єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов’язань України», казав він.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» заснований у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ із Росією та загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру.

Під час німецької окупації у роки Другої світової війни урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів мирного населення. В основному винищення зазнали євреї і роми, а також військовополонені і члени ОУН. Є різні дані щодо кількості загиблих у Бабиному Яру – від 70 до 200 тисяч. В Українському центрі вивчення історії Голокосту вказують про близько 100 тисяч жертв за два роки окупації Києва.