Днями побачить світ книга розмов з Папою Франциском «Страх як дар»
У новій книзі-інтерв’ю Святіший Отець ділиться роздумами про страх, вказуючи на його різні виміри та перестерігаючи про загрози, які виникають, коли він є надмірним.
Психологія як засіб для розпізнавання кандидатів до священства
Спілкуючись на тему психології у контексті формування у Духовних семінаріях, Папа Франциск підтримує необхідність цілісно оцінити спосіб життя, психологічний аспект та міжособистісні стосунки кандидатів до семінарій. «Краще втратити покликання, ніж ризикувати із небезпечним кандидатом», – висловився Святіший Отець. Тому на його думку пропозиція залучити психологію в семінарійний контекст є дуже корисною.
«Явище сексуального зловживання над неповнолітніми з боку духовенства різко висвітлило цю проблему... Перед священичими свяченнями ми повинні вияснити, чи існують схильності до зловживання. І це може зробити такий професіонал як ви, що навчався також і для цього», – зазначив Папа.
У цьому контексті він додав, що духовна семінарія не є місцем втечі від багатьох обмежень, які можемо мати, притулком для психічних розладів. Програма повинна вести до формування священників і зрілих богопосвячених осіб, експертів людяності та близькості. «Люди потребують зустрічі зі свідками віри, з якими вони можуть звіритись та отримати підтримку й добру, людську близькість», – розповів Святіший Отець.
Небезпеки в Церкві
На думку Папи Франциска, сьогодні найбільшим збоченням в Церкві є священики-кар’єристи і світськість, яка веде до марнославства, зарозумілості та гордості. «Світськість вбиває, як я колись казав, зісвітчений священик – це клерикалізований поганин. Вірні потребують бачити, що ми такі ж, як і вони маємо однакові страхи і однакове бажання жити в Божій благодаті. Зближувати віруючих і невіруючих і говорити з відкритим серцем. Ми всі це повинні робити», – закликав Святіший Отець.
Інструменталізація мігрантів та екологічне навернення
Співрозмовники не оминули увагою й проблему мігрантів, яких, за словами Папи, використовують у такий спосіб, щоб залякувати людей, змусити їх повірити, що звідси виникають наші проблеми. Натомість наші проблеми «виникають через нестачу високих цінностей, через неорганізований спосіб життя в наших домівках і містах, через порожнечу віри, яка віддаляє нас один від одного і не дозволяє на братерство», – зауважив Святіший Отець.
Необхідність говорити правду
Говорячи про страх – центральну тему книги, Папа вказав, що він може мати паралізуючий вплив. «Надмірний страх – це наставлення, яке завдає нам болю, послаблює нас, применшує, паралізує. Настільки, що поневолена страхом людина не рухається, не знає, що робити: вона налякана, зосереджена на собі в очікуванні чогось поганого», – зауважив Папа.
Потреба у інших людях
Пригадуючи період до обрання його наступником апостола Петра, Папа зізнався у ностальгії за можливістю вільно гуляти вулицями, зустрічати людей, розмовляти з ними та ділитися історіями, труднощами й настроями. «Я повинен дотримуватися протоколів безпеки. Тут бояться, щоб зі мною щось не сталося», – сказав Святіший Отець. Цей страх в даному випадку є виправданим. «Перші кілька разів, як тільки мене обрали, я намагався вийти на вулицю без попередження, і я створив серйозні проблеми для людей, які працюють, щоб гарантувати мою безпеку», – пригадав Папа Франциск. Продовжуючи розмовляти про його щоденне життя, пан Сальво запитав Святішого Отця, чи на його рішення жити в домі Святої Марти не вплинув якийсь страх. Він відповів ствердно, пояснюючи, що на відміну від папських апартаментів Апостольського палацу, в «Домі святої Марти» він відчуває себе вільніше. «Я хотів позбутися цього звичаю ізольованого Папи. Тут я п’ю каву з автомата, їм у їдальні з іншими, щодня відправляю Месу та жартую зі швейцарськими гвардійцями», – поділився Святіший Отець.
Протиотрута від страху
Папа Франциск зазначив, що близькість до людей, здатність співвідноситись один з одним, щось робити разом – це справжня протиотрута від страху.
