Минули зимові холоди й рік повномасштабної війни. Допомогові українські організації продовжують підсумовувати цей період і звітувати про свою діяльність. Серед них і християнські благодійні фонди, церковні та міжконфесійні, спільноти й приватні ініціативи.
Як свідчать дані загальнонаціонального соціологічного дослідження, оприлюдненого в лютому, третина українців вважає соціальне служіння одним із пріоритетів діяльності Церкви. Водночас не завжди така їхня діяльність відома широкому загалу. Подекуди великі та змістовні інформаційні матеріали про це їхнє служіння не містять базової тези, чому вони це роблять. Що їхня діяльність побудована на заповіді любові до ближнього, яка є спільною для всіх християн. А тому ця спільність часто поєднує християн різних конфесій у їхньому служінні ближньому, як учив сам Ісус Христос.
РІСУ в рамках інформаційної підтримки та співпраці продовжує інформувати про таке служіння.
Станом на кінець листопада 2022 року не було жодного об'єкту критичної енергетичної інфраструктури України, який би не постраждав від ракетних атак Росії. Пригадуємо, яка в той час була паніка, що в таких умовах зимові морози пережити буде дуже важко, особливо тим людям, які мешкають у деокупованих районах, або тих, які піддаються частим обстрілам.
Українське та американське благодійні товариства — “Фонд миру та розвитку” (ФМР) та Peace and Development Foundation (PDF) — разом з партнерами в листопаді 2022 р. розпочали антикризовий проєкт зимової допомоги українцям, які страждають від російського енергетичного терору. Проєкт вмістив три види допомоги: переносні печі, електрогенератори й тепле взуття.
“Фонд миру та розвитку” в м. Києві був заснований 2016 року представниками трьох основних християнських напрямків (православні, католики, протестанти), натхненних прикладом служіння Богу та людям через свої професію та віру. Фактично фонд став правонаступником громадського руху «Альянс професіоналів-християн», що активно діяв у 2011-2015 роках. Пізніше було створено представництво фонду в США.
До лютого 2022 року “Фонд миру та розвитку” займався проєктами у сфері освіти та інновацій у ключових для суспільства галузях, зокрема, в освіті та медицині, підтримуючи вітчизняних професіоналів через залучення кращого міжнародного досвіду в цих сферах, експертів і ресурсів в Україну. Також фонд підтримував медіапроєкти в царині миробудування та міжконфесійного діалогу. Проте виклики війни на перше місце вивели завдання допомоги людям у гуманітарних кризових потребах.
У перші два місяці повномасштабної війни віруючі різних церков за кордоном пожертвували в американський фонд понад $100 000, котрі відразу було розподілено між партнерськими українськими церквами й прицерковними організаціями. Ці кошти було терміново використано для евакуації та придбання критично необхідної гуманітарної допомоги для біженців і переселенців. Зимові виклики теж вимагали невідкладних дій.
Щоб здійснювати розподіл допомоги взимку, ФМР знову запросив до співпраці церковні фонди різних деномінацій: БФ “Карітас Київ” (УГКЦ), ГО “Елеос Україна” (ПЦУ), БФ “Ми поруч.юа” (ЄХБ). Фонди, зокрема, складали адресарій, кому везти допомогу, гарантували, що це цільова група, шукали вдів, сім’ї загиблих, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із інвалідністю тощо. Для співпраці був важливий їхній досвід та актуальна інформація про потреби, яку такі організації активно оновлюють.
“Наш фонд має досвід роботи з церковними благодійними організаціями, і ми дуже задоволені відповідальністю та ретельністю в співпраці. Адже саме в релігійні громади стікається вся інформація про актуальні потреби, і саме до церковних фондів є найбільша довіра як з боку людей, так і з боку наших донорів”, — зазначає Наталія Вітюк, очільниця ФМР.
Фонд вирішив зупинитися на найбільш актуальних речах в умовах зими й відсутності електрики та центрального опалення. Генератори передавали в місця, де вони можуть бути корисними найбільшій кількості людей. Пічки везли в регіони без електрики та опалення. Для допомоги теплим взуттям були визначені цільові групи: сім'ї загиблих на війні (військових і цивільних), дорослі та діти з інвалідністю, малозабезпечені багатодітні сім’ї, малозабезпечені літні люди, переселенці, які мають особливу потребу.
У зимовий час особливо відчувається потреба в теплі та гарячій їжі. Тому було вирішено донести потребуючим переносні печі. На такій печі можна готувати їжу та обігрівати кімнату. Водночас пічки потребують мінімум твердого палива, а отже є економічними.
Для виробництва було обрано модель ергономічної та економної переносної печі на твердому паливі, розробленої українськими інженерами, — вона зручна, безпечна, її можна розібрати й зібрати самому без сторонньої допомоги. Піч має немалу площу для приготування їжі чи нагріву води та й обігріває кімнату до 16 кв.м. Витрати твердого палива для такої печі є мінімальними. Виконавцем замовлення виступила ГО “Допомога поруч” з Рівного. Вартість закупівлі металу, запчастин, виробництва та доставки 1 печі становила близько 200 USD.
Фонд відразу оплатив виробництво 50 таких печей, а оскільки запит був дуже великий, то замовили ще 130 в борг, і поки вони виготовлялися, фонд активно збирав на них кошти.
Загалом на кошти, отримані від Peace and Development Foundation, було закуплено та доставлено понад 180 печей. А для Херсонської та Запорізької областей, куди частина цих пічок поїхала, додатково партнери профінансували також купівлю твердого палива, оскільки там з ним відчутні проблеми.
“Місто Херсон отримало кілька десятків таких пічок. Вони дуже легко монтуються. Їх безпечно використовувати як у приміщенні, так і на вулиці”, — розповідає В'ячеслав Нагірняк, голова БФ “Ми поруч.юа”, який передав печі херсонцям.
А для повноцінної роботи допомогових церковних пунктів у години блекаутів було придбано та передано 7 генераторів електроенергії. Один генератор може дозволити зарядити телефони сотні людей, щоби підтримувати зв’язок із рідними. З його допомогою можна нагріти суміші для немовлят, забезпечити найкритичніші потреби.
“Придбати та доставити генератори на початку зими за умов надзвичайного попиту було важко, але нам вдалося це зробити, — діляться у ФМР. — Ми потребували численні внески жертводавців, щоб купити більше генераторів. Станом на кінець листопада 2022 р. середня вартість одного надійного генератора потужністю 5 кВт становила біля 2000 USD”.
Як тримати ноги в теплі, коли взимку немає опалення в домівках – стало важливим питанням. За ініціативи Peace and Development Foundation було вирішено закупити австралійські уги — якісне тепле взуття з овечої вовни, яке зберігає тепло за найнижчих температур. Воно повинно зігрівати ніжки дітей та літніх немічних людей, які живуть в холодних домівках. А також це взуття передали сім’ям, що втратили членів родини на війні.
PDF домовився напряму з виробниками в Австралії, і для нашої спеціальної ситуації ми отримали 50% знижку від закупівельної вартості. Одна пара взуття для проєкту коштувала 38 USD. У магазинах Європи це взуття коштує приблизно 150-180 євро. Фундація також оплатила транспортування взуття з Австралії через Європу в Україну.
“Наші церковні фонди-партнери забезпечили розподіл для людей наших цільових груп по Україні. Загалом американський фонд Peace and Development Foundation зібрав кошти й закупив 452 пари взуття. Ще 48 пар дитячого взуття ми отримали безкоштовно від виробника як їхній благодійний внесок. Загалом 500 людей в Україні, що належать до дуже вразливих категорій населення, тепер зігріваються теплими якісними австралійськими угами”, — розповідає Наталія Вітюк.
Дуже важливо не лише знайти кошти на допомогу, а й доправити її в потрібні руки. “Ще до початку зимового періоду війни наш фонд співпрацював із різними християнськими церквами та благодійними організаціями. Зараз церковні осередки стали центрами благодійної допомоги, — розповідає Наталія Вітюк, очільниця фонду. — Саме церковні благодійні організації з їхньою мережею, християнськими цінностями та наявністю активних волонтерів можуть виокремити цільові групи та доставити їм допомогу. Ми маємо домовленості, досвід ефективної співпраці та взаємну довіру з нашими партнерами”.
Як розповідає співзасновник Peace and Development Foundation Ростислав Семіков, ініціатива з угами належала його дружині та співзасновниці фонду Аллі. “Почалося з того, що Алла хотіла купити з десяток угів для допомоги потребуючим. Я запропонував спробувати домовитися з постачальниками про великий дисконт на 1000 пар. І Світлана, подруга Алли в Австралії, змогла домовитися з двома компаніями — хочу з великою вдячністю їх згадати: UGG Since 1974 і Australian Ugg Boots. Поділився цією ідеєю на молитовній зустрічі про Україну, і друзі зі США Брюс Хаугей і Ренді Мейфілд запропонували збирати також на генератори й пічки та залучили свої церкви для участі. У цей час наш інший друг Іван Михальчук розказав про знайомого з їхньої рівненської церкви, Андрія Голубенка, який робить гарні пічки. Ось так все починалося. З дружини, друзів і молитви”.
До слова, пану Андрію ідея з пічками також прийшла несподівано — від друга з церкви, який показав йому відео з такими пічками. Перед тим вони багато їздили на схід і південь та розуміли, які потреби будуть зимою. Товариш мав досвід роботи з металом, тому відразу вирішили: робимо — це буде потрібне і людям, які залишилися без тепла, і воїнам, які нас захищають. Паралельно шукали і матеріал для пічок, і кошти це закупити. Написали проект і так познайомилися з ФМР. Крім Рівненщини, запустили виробництво і на Запоріжжі, де простіше було знайти метал і де їх також підтримали місцеві християни. Запит був дуже великий, і виробили всього понад 1200 таких печей.
Успіх проекту значною мірою був чудом від Бога та завдяки довірі та відкритості людей, готових допомагати хто чим може, — продовжує Ростислав Семіков. “Ми молилися й замовляли виробництво пічок, закупівлю генераторів та угів, а паралельно з тим шукали тих, хто може це спонсорувати. Потрібно було підготувати з десяток договорів різними мовами та консультувати, щоб узгодити всі правові питання по переказу коштів і по логістиці товарів між трьома континентами — допомогли юристи-волонтери Олег Ахтирський, Роман Перчиць, Марк Хьюз, Іван Михальчук, за що їм також велика подяка. Дизайнер Микола Шердіс безкоштовно допоміг зі складною графікою. Господь послав людей, для яких віра, любов до ближнього не є пустими словами. Для мене дороговказом була історія з хлопчиком, який віддав Ісусу те, що в нього було, – декілька буханок хліба і дві рибини, а Господь цим нагодував тисячі людей. Він і сьогодні робить чудеса в нашому житті”.
Загалом, за підрахунками фонду, у рамках зимового проекту вдалося допомогти понад 3000 осіб.