Духовні ради Хмельницького та Кам’янця-Подільського виступили на захист родини
Про це йдеться на rkc.org.ua.
Звернення
"Брати і сестри, Боже Слово говорить, що ми боремося не лише проти видимого ворога, але «проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (Еф 6, 12). Сьогодні, на жаль, стали свідками, що зло приходить не лише під виглядом російських окупантів, які прагнуть фізично нас вбити. Існують інші сили темрявим, які хочуть знищити нашу душу, відібрати історію, цінності та християнську спадщину. Задля духовної незалежності українського народу та майбутньому наших дітей ми, християни та всі небайдужі громадяни нашої Української Держави, маємо обов’язок говорити правду та протистояти всім видимим і невидимим загрозам.
1. У період військового стану, коли всі сили та увага населення прикуті до захисту нашої Вітчизни, народні депутати один за одним подають на розгляд законопроєкти, які пропонують кардинальні зміни у житті суспільства та є небезпечними для моралі, інституту родини та материнства. Це на фоні катастрофічної демографічної кризи, яка ставить під сумнів питання існування українського народу у недалекому майбутньому. Не говорячи вже, що подібні законодавчі ініціативи вже використовує росія у інформаційній війні проти Української Держави. Реалізація таких радикальних змін, які не мають прямого відношення до оборони нашої незалежності, без широкого обговорення у суспільстві та неможливості вираження своєї громадянської позиції українським населенням є злочином проти демократії та перевищення законодавчої влади, джерелом якої за Конституцією є народ (ст. 5). Тим більш, видається дивним, що просімейні петиції блокуються на сайті Президента. Доцільно дочекатися перемоги у війні для подання законодавчих ініціатив у гуманітарній сфері, а не використовувати важке положення країни для ідеологічної колонізації, яка у мирний час була просто б неможливою. Закликаємо владу накласти вето на час воєнного стану на всі подібні законопроєкти та рішення, які дестабілізують ситуацію в Україні та підігрують російській пропаганді.
2. Ми виступаємо категорично проти законопроєкту №9103 про інститут реєстрованих партнерств, що легалізовує одностатеві цивільні партнерства у нашій країні. З досвіду багатьох європейських країн це є першим кроком до узаконення одностатевих «подружь» з правом усиновленням ними дітей та зрівняння їх у правах до сімей. Правда, на цьому прихильники гендерних ідеологій не зупиняються, і деякі політичні сили у ЄС вже тепер офіційно пропонують визнати на державному рівні полігамію, інцести та сексуальні відносини з неповнолітніми у ім’я так званої «любові» та боротьби з дискримінацією за сексуальною поведінкою. Тому від свого імені та імені своїх громад просимо Хмельницьку обласну раду та органи самоврядування на всіх рівнях наслідувати приклад інших областей та звернутися до Президента і Верховної Ради з вимогою відкликати законопроєкт № 9103.
3. Більш нагальною сучасною проблемою натомість є поширення порнографії, сексуалізація жінки у медіа, культ розпусти, що призводить до збільшення випадків сексуального насильства, особливо серед підлітків і молоді. Вплив ранніх статевих стосунків негативно відображається на емоційному дозріванні особистості та можливості створення у майбутньому тривалих подружніх відносин. Це також є причиною багатьох випадків сімейного насильства. Ми закликаємо владу більшу увагу приділяти проблемі поширення та вільного доступу (особливо серед дітей) до порнографічного контенту та сприяти розробці відповідних центрів з реабілітації осіб з сексуальною залежністю, яку ВООЗ у 2018 р. визнала психічним розладом (6C72). У ім’я гуманізму та турботи про українських громадян варто сприяти поширенню досвіду програм, які б допомагали особам з небажаними для них гомосексуальними схильностями пройти добровільний процес емоційного та психічного зцілення травм та відновлення їхньої гетеросексуальної орієнтації.
4. Перед обличчям демографічної кризи закликаємо запроваджувати прородинні ініціативи: усиновлення сиріт, фінансова допомога для багатодітних родин та при народженні немовлят, реабілітація дітей війни тощо. Це дійсно є справжньою турботою народних обранців про майбутнє України та її громадян, а не лобіювання законопроєктів за кошти іноземних грантів.
5. Цинічне використання росією християнства для поширення «русского мира» ніяк не заперечує факту, що Хрещення Русі відбулося у Києві і християнська мораль поширилася саме з українських земель. Нас відверто обурює, що окремі сили всередині країни намагаються обділити Україну з її минулого і подати християнські та сімейні цінності за атрибут агресора. Це стиль окупантів, які намагаються обікрасти український народ з усієї культурної спадщини, забрати його пам’ять та ідентичність.
