Два храми на Тальнівщині побудував Володимир Мовчан
Іллінська церква в Суботові Чигиринського району. 16 балів
Храм зображений на 5-гривневій купюрі. Збудували його в стилі українського бароко в 1651–1656 роках за наказом Богдана Хмельницького. Поряд розташувався палац гетьмана. Кажуть, у кам’яній кладці використали вапнякові брили з розібраної татарської мечеті. Церква водночас була фортецею. Має міцні стіни та вікна-бійниці. 1657 року біля церкви поховали Богдана Хмельницького.
1664 року польські жовніри викинули останки гетьмана зі склепу та зруйнували садибу. Церква стояла пусткою багато років. Перепис 1741 року зазначав її бідність, хоч вона була парафіяльною для половини села. Із 1820 року стала простою цвинтарною церквою і занепадала. Протікав дах, тріснуло склепіння. Палата держмайна хотіла зовсім розібрати храм, але духовенство було проти. Кошти на реставрацію збирав Тарас Шевченко та суботівський священик Орловський.
Більшовики церкву закрили. Вона діяла короткий час при німцях. 1962 року тут зробили музей, поставили символічний надгробок гетьману. Із 1989 року в храмі правлять священики Київського патріархату.
Дослідник Похилевич писав: ”Кожний мандрівник, якого випадок занесе в цю вбогу церкву, нехай із благоговінням зробить уклін місцю біля виходу. Тут покоїлися тлінні останки великого Богдана”.
Старі церкви
Успенський собор у Каневі. 16 балів
Один із найстаріших храмів Черкащини. Перша згадка про нього сягає 1144-го. 1861-го в соборі стояла домовина з тілом Тараса Шевченка. За часів радянської влади, у соборі розміщувався склад, а потім краєзнавчий музей.
Собор належить до Києво-Чернігівської школи зодчества. Це — шестистовпний одноглавий храм. Вирізняється простотою та лаконічністю. Легенда розповідає, що в незапам’ятні часи пливли Дніпром дві гарні церкви: одна зупинилася в Києві, інша — в Каневі.
Поряд розміщувався цвинтар та монастир, де доживали віку поранені козаки. Припускають, що десь тут могли поховати гетьманів Івана Підкову і Якова Шаха. У 1990-х роках кладовище зрівняли із землею.
Собор належить Московському патріархату. Під час святкування Шевченківських днів, коли до Канева приїжджає президент, правлять службу українською. Подейкують, у соборі хрестили молодшого сина Ющенка — Тараса. Хрещеним батьком став тодішній директор Шевченківського музею Ігор Ліховий.
Нині собор реставрують коштом держави.
Спасо-Преображенська церква в Мошнах Черкаського району. 13 балів
Стрільчасту дзвіницю мошнівського храму видно при в’їзді в село з усіх боків. Проектував церкву італієць Григорій Торрічеллі. У споруді з православними банями поєдналися елементи готики, східної архітектури.
— Через таке поєднання називають цю церкву унікальною, — розповідає місцевий житель авторів книги про історію села 52-річний Микола Якименко. — Поряд була стара дерев’яна церква періоду Хмельницького. Її зруйнували опісля освячення нової.
Церкву почали будувати 1830 року за гроші тодішнього власника села графа Воронцова.
— Меншу копію храму зведено теж графом Воронцовим у Ялті, — каже Якименко. — У палаці графа Воронцова в Алупці теж простежується архітектура мошнівської церкви.
Храм ніколи не перебудовувався. Лише 2000 року замінили дах. У ньому зберігають образ Божої Матері, що зцілює людей. Також є ікони, які перенесли зі старої церкви.
Троїцька церква в Пугачівці Уманського району. 5 балів
Голова Пугачівської сільради 47-річний Олексій Пампуха розказує, що їхню трибанну дерев’яну церкву історики датують 1761 роком.
— Але один із жителів села достеменно від прадідів знав, що церкву відкрили 20 травня 1690 року. — каже Пампуха. — Якраз на День святої Трійці. На ту честь і назвали. Побудували її без жодного гвіздка — суто з дерева.
Церква пережила чимало реставрацій. Остання була 1980 року. Тоді роботу так і не закінчили. Дзвіницю в українській традиції мали поставити окремо, але цього не зробили. Місцеві пристосували під дзвіницю клен у дворі.
— Раніше, як били в дзвони — то це або свято, або хто вмер, або щось трапилося, — каже 74-річна Марія Іванюк. — Дзвони по суті збирали громаду.
У селі майже всі віруючі. Всі ходять до церкви.
— До нас часто приїздять подивитися на церкву, — додає Пампуха. — Дехто так і каже: приїхав до Пугачівки, аби вклонитися старовинній церкві.
Нові церкви
Церква святих Петра і Павла в Тальному. 18 балів
Будівництво розпочалося навесні 2007-го. Кошти виділяє місцевий меценат 58-річний Володимир Мовчан. Храм належить громаді Київського патріархату.
Церкву зведено з надміцної австрійської цегли Rеben. Куполи та хрести покриті сусальним золотом. Висота дзвіниці — 37 м. Одинадцять мідних дзвонів відлили в російському Воронежі. Вага найбільшого — 1980 кг. Дзвони та бані освячував Патріарх Філарет.
— У неділю та церковні свята обов’язково б’ю у дзвони, — каже 31-річний настоятель панотець Павло Найденов. — Чути їх у найвіддаленіших куточках Тального.
Вхід до храму прикрашають бронзові барельєфи святих Петра і Павла. Площа перед церквою вимощена гранітною плиткою.
Найближчим часом у храмі встановлять п’ятиярусний іконостас. Освячення храму заплановано на 5 липня. Поряд збудують готель для прочан на 16 місць. Завершують зведення недільної школи.
Воскресенська церква в Кривих Колінах Тальнівського району. 13 балів
Збудована 2007 року за проектом архітектора Анатолія Дітковського. Кошти виділив меценат Володимир Мовчан. Спочатку храм мали будувати біля старої сільської церкви, але потім передумали, бо земля була відведена громаді Московського патріархату. Відтак церква постала на лівому березі Гірського Тікича. Церкву освятив Патріарх Філарет.
Храм має 11 дзвонів. Усі куполи та ікони вкриті сусальним золотом. При вході барельєфи святих Володимира й Ольги. Укритий золотом іконостас виготовили в Самборі на Львівщині.
На клумбах біля церкви розводять рідкісні сорти троянд. За 100 м від храму на сільському кладовищі поставили позолочену капличку.
— Особлива наша гордість — ковчег із мощами святої Варвари, — каже священик Ярослав Гика. — Такої святині ви майже ніде не знайдете.
Покровська церква у Виграєві Корсунь-Шевченківського району. 11 балів
Церкву називають зразком сучасної церковної архітектури. Будували храм за кошти уродженця села голови правління підприємства ”Укрмашпромпроект” 66-річного Івана Артазея.
Церкву відкрили 2008 року, коли відзначали 360-річчя перемоги війська Богдана Хмельницького в Корсунській битві. Приїхали міністри, народні депутати від блоку ”Наша Україна — Народна самооборона” і президент Віктор Ющенко.
Священик 22-річний Олег Хомич каже, що багато парафіян у церкві бувають тільки на свята. Зазвичай, у неділю приходить близько 10 осіб. На Різдво настоятель із сільською молоддю вперше організували вертеп і колядування по хатах.
Раніше село називалося Горохова Діброва. Нинішню назву отримало після перемоги козаків над військами Речі Посполитої. Нині тут 500 дворів і 1,3 тис. жителів. У селі один із найбільших у районі клубів, школа, три ставки.
