У рамках навчального курсу «Релігійна культура» для студентів бакалаврської програми з культурології УКУ, який веде старший викладач кафедри історії УКУ д-р Іван Альмес, впродовж жовтня відбулася навчально-дослідницька експедиція. Студенти прошпацерували місцями релігійної культури християн, юдеїв та мусульман Львова, відкрили для себе багато нового про те, що бачать майже щодня, і спростували усталені стереотипи.
Михайло Тупиця
Навчально-дослідницькі експедиції не є чимось інноваційним у роботі УКУ. Світлої пам’яті професор Ігор Скочиляс регулярно організовував виїзди Україною та закордон, де студенти мали можливість глибше ознайомитися із «живими» зразками втілення релігійної культури – релігійними центрами, сакральною архітектурою, живописом, історичними пам’ятками. Сучасні обставини змушують викладачів пристосовуватися до пандемійного способу життя та викладання, тому географія експедицій дещо звузилася. Незважаючи на це, вдалося реалізувати добру експедицію Львовом та показати міжконфесійне спілкування в рамках одної міської спільноти.
Експедиція тривала три тижні, в рамках якої відбулися три проходи місцями православної, юдейської, мусульманської, вірменської, римо-католицької та греко-католицької спільнот. На кожен день припадало відвідати релігійні центри двох спільнот. Докладні та інформативні лекції у формі проходів виголосили фахівці у справах цих спільнот – дослідники та священнослужителі.
Православну традицію Львова представив запрошений лектор – д-р Василь Кметь, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Під час екскурсії студенти мали можливість ознайомитися із двома найголовнішими православними пам’ятками Львова – Успенською церквою та княжим храмом святого Миколая. Василь Кметь розповів про стосунки ранньомодерних релігійних громад, організацію релігійних братств та розбудову цих святинь.
Друга лекція-прогулянка відбувалася у Музеї історії релігії та у єврейській дільниці львівського середмістя. Запрошений лектор – д-р Максим Мартин, кандидат історичних наук, завідувач експозиційного відділу Юдаїзм Львівського музею історії релігії. Окрім загального контексту побутування юдаїзму у Львові та на українських землях, д-р Мартин детально охарактеризував специфіку караїмської етнорелігійної спільноти.
Відвідання Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада та Вірменського собору у Львові відбулося в другий день експедиції.
Імам Мурат Сулейманов розповів про основи культурно-релігійної традиції ісламу та мусульман. Результат цієї частини експедиції ілюструють коментарі студенток.
Анна Андрусейко:
— Насправді я була здивована, що у Львові є така установа як Ісламський культурний центр. Я мала стереотипи щодо мусульман та їхнього способу життя. Цей центр розвіяв більшість з них і показав наскільки мусульмани відкриті люди. Пізнавати іншу культуру, віру – це як відкривати новий світ. І сьогодні я для себе трішки привідкрила цей світ ісламу, їхнього вірування, стилю життя.
Віталія Каминська:
— Прослухавши неймовірну розповідь про іслам, розвіялося багато стереотипів. Та, водночас, з’явилися запитання. Перш за все, для мене було здивуванням те, що існує така мечеть та культурна організація, як Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада у Львові. І це не лише місце для спільної молитви, але й для знайомства з ісламом, його культурою і задля розвінчання міфів, зокрема, про жорстокість мусульман, або, до прикладу, мусульманське привітання звучить як «миру усім». Ще одним цікавим фактом є чистота в місці для молитви та чудовий запах. Також обов’язковим елементом є зняття взуття при вході. Це важлива річ для мусульман — чистота в мечеті, як і чистота самої людини.
Валерія Прилипко:
— Це досвід був цінним не тільки тому, що ми розвінчували стереотипи щодо ісламу, але й тому, що відбувся мирний діалог між представниками абсолютно різних релігій та конфесій, і кожен намагався зрозуміти один одного.
Вірменську релігійну традицію у Львові представив отець диякон Армен. Лекція відбулася на території історичної вірменської дільниці Львова у комплексі вірменського собору Успення Пресвятої Богородиці. У лекції було охарактеризовано вірменську етнорелігійну громаду у Львові, її історичну та мистецьку спадщину. Розповідаючи про будівництво та оздоблення храму, доповідач наочно продемонстрував, як культурний діалог втілився у розбудові вірменського собору за взаємодії представників різних конфесій. Зараз собор залишається відкритим для парафіян, туристів та всіх зацікавлених.
Студенти побачили в інтер'єрі також те, куди іншим є зазвичай закритий доступ, — до вівтарної частини, багатої на розписи і символи. Завершальним етапом лекції стало виконання молитви «Отче наш» вірменською мовою у традиційному виконанні. Студенти мали можливість наживо відчути акустику собору та виконання молитви в одноголосному традиційному вірменському співі.
Третій день експедиції був завершальним. Студенти відвідали собор Святого Юра, Латинський катедральний собор, а також колишні монастирі домініканців та єзуїтів – сьогодні храми Пресвятої Євхаристії та Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ відповідно.
Латинську релігійну традицію у Львові представив д-р Назарій Лоштин, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рукописів Національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. За час лекції д-р Лоштин представив появу римо-католицької громади у Львові, її взаємодію із іншими громадами та вплив на розвиток міста.
Анна Андрусейко:
— Хоч я живу у Львові вже другий рік, та сьогодні побачила багато нового для себе. Є все ще багато речей, про які я не знала і не здогадувалась, хоча була так близько і кожного дня минала. Латинська катедра в самому центрі і ховає в собі неймовірну красу як духовну, так і естетичну. Ми часто не помічаємо речі, які впритул до нас. Унійна та Католицька Церкви сьогодні привідкрили новий вимір релігії та її історії у Львові.
Особливо цікавими для студентів стали хори Гарнізонного храму свв. Петра і Павла.
Віталія Каминська:
— Скажу чесно, я була вражена, хоча і не очікувала нічого особливого, адже я живу у Львові та у всіх цих храмах бувала доволі багато разів. Найбільш вражаючим було піднятися на хори в Гарнізонному храмі свв. Петра і Павла. Зараз там проходить реставрація і цікаво було подивитися як саме це відбувається. Ну і, звичайно, відновлені фрески – це приголомшливе видовище. Також відвідини Латинської катедри були цікавими і загалом виникло відчуття іншого погляду на храм, тобто не лише як на візуально красивий, а й почути глибшу історію та цікаві факти.
Стефанія Колесник:
— Що це було? Останній день експедиції у форматі міжкультурного та міжрелігійного діалогу. Що ми робили? Позазирали в залаштунки та підземелля. Чемно виймали руки з кишень, схиляли голови під низькими проходами, розгадували таємницю ̶у̶п̶и̶р̶я̶ саркофага. Споглядали готичне, барокове, символічне, типове і нетипове.
Завершальна локація в експедиції – собор Святого Юра. Лекцію про греко-католицьку релігійну культуру читав д-р Олег Дух, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Лекція була присвячена собору, як сакральній та культурній пам’ятці, що є втіленням концепту ранньомодерного унійного тріумфалізму. В ході заняття студенти ознайомилися із історією митрополичого осідку та елементами сакральної та архітектурної цінності цього місця. Особливу увагу лектор звернув на владик Льва, Атанасія та Андрея графів Шептицьких. Студенти відвідали крипту собору, де поховані тлінні останки владик Греко-Католицької Церкви.
У ході занять студенти готували есеї та відеоблоги для представлення їх як самостійне опрацювання навчального матеріалу. Експедиція, що була націлена на демонстрацію міжрелігійного та міжконфесійного діалогу у Львові, набула науково-пізнавального характеру та була захопливо сприйнята студентами. За цей час багато студентів переосмислили стереотипи, що побутують навколо релігійних спільнот та навчилися сприймати їхню релігійну культуру з точки зору академічної культурології.
Лекції-проходи відбулися за підтримки програми «Діалог» імені владики Василя Лостена, Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» і програми «Київське християнство».