Христос входить до Єрусалиму, щоб померти. Для цього і помазала Христа Марія у Витанії перед приходом до Єрусалиму. Так як це буде спасенна смерть, саме та смерть, якою Він відкупить все людство, сьогоднішній вхід до місця смерті ще більш святковий. Однак це також вхід Христа до місця Його Воскресіння. Без Воскресіння Його смерть була б марною, а врочистий вхід до Єрусалиму нічим не відрізнявся б від входу багатьох царів, що так само тріумфально входили до міст, і їх так само радісно вітали пальмовими гілками. Ціль завжди має першочергове значення.

Ісус Христос пильно дбав про те, щоб виповнити пророцтва, навіть сам про це сказав: «Не думайте, що я прийшов усунути Закон чи Пророків: я прийшов їх не усунути, лише сповнити» (Мт 5, 17). Сьогоднішня урочистість Вербної Неділі, тобто Вхід Христа до Єрусалиму, майже повністю складається зі сповнених пророцтв. Читаємо у Пророка Захарії: «Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці» (Зах 9, 9). А в Псалмах читаємо: «Благословенний той, хто приходить в ім’я Господнє! З дому Господнього ми вас благословляємо» (Пс 118, 26). Сьогоднішнє Євангеліє цитує обидва ці старозавітні фрагменти. Коли на комусь сповняються пророцтва – це значить, що пророки пророкували про нього, навіть якщо вони й не здогадувалися про це. Але Святий Дух знав. І тепер ми бачимо, що Святий Дух не помилився.

Христос входить до Єрусалиму, щоб померти. Для цього і помазала Христа Марія у Витанії перед приходом до Єрусалиму. Так як це буде спасенна смерть, саме та смерть, якою Він відкупить все людство, сьогоднішній вхід до місця смерті ще більш святковий. Однак це також вхід Христа до місця Його Воскресіння. Без Воскресіння Його смерть була б марною, а врочистий вхід до Єрусалиму нічим не відрізнявся б від входу багатьох царів, що так само тріумфально входили до міст, і їх так само радісно вітали пальмовими гілками. Ціль завжди має першочергове значення. Тому сьогоднішній вхід до Єрусалиму важливий з того приводу, що це початок нашого відкуплення і нашого воскресіння. Сам по собі такий тріумфальний вхід не мав би великого значення. Все, що робив Христос, взаємопов’язане, а ціллю всієї Його діяльності були смерть і Воскресіння, було наше спасіння, було Царство Боже для нас і посеред нас. Тому разом з тими людьми, які тоді раділи і кричали «Осанна», ми теж радіємо і викрикуємо «Осанна», тому що ради нас Ісус Христос їхав на ослятку до Єрусалиму.

Сьогодні починається також Великий Тиждень, починається тиждень страстей Господніх. Не залишаймо Христа самого. Не повторюймо помилок тих, які спочатку кричали «Осанна», а пізніше не було кому Христа захищати при викриках «Розіпни». Не будьмо навіть як учні Христа, які обіцяли ніколи не залишити Його, а деякі навіть клялися нізащо не відректися Його, а потім, під хрестом, була лише Матір Христа, деякі жінки і автор сьогоднішнього Євангелія. Христос потребує нас цього тижня, по-людськи просить нас, щоб разом з Ним молитися до Отця, як просив учнів у Гетсиманії, а вони спали. Хай наша сьогоднішня радість від врочистого входу Христа до Єрусалиму перетвориться на молитву і чування – аж до самого славного Христового Воскресіння.