Протягом тривалої глобальної пандемії, яка з часом лише погіршується, коли нам здається, що ми вже не можемо давати собі ради з відчаєм, на порозі складних президентських виборів, що поглиблюють існуючі поділи в суспільстві, коли день стає коротшим, а погода похмурішою, ми питаємо себе — як нам позбутися збентеження, страху, злості, безпомічності та ізольованості? Що можна зробити? Яку відповідь я можу дати на ці виклики? Як повернутися до нормального стану?

А що ми можемо робити разом, як громада? Як нам вирватися із паралізуючого колективного відчуття апокаліпсису та йти вперед з вірою у майбутнє і відчуттям нашої людської гідності?

На це запитання можливих відповідей багато. Коли ж звернемося до мудрості і слів Христа, записаних у Євангелії, то читаємо, що «як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, - тобі бо віддасться в день воскресіння праведних» (Лк 14,13-14).

Господь закликає нас плекати стосунки доброти. Для цього є багато можливостей, але одна з найнадійніших — віддавати. Віддавати себе самих і все, що можемо. Ділитися добром ще важливіше у таких складних та непривітних обставинах, що віддаляють нас одне від одного, як ті, що їх ми переживаємо зараз. Необхідно простягати одне одному руку, ділитися, допомагати убогим та вразливим.

У своєму посланні на «День убогого», який цього року припадає на 15 листопада (перший «Світовий день убогого» був 19 листопада 2017 року) Папа Франциск пише: «Ми не можемо почуватися «в порядку», коли хоча б одна людина покинена і залишена в тіні. Беззвучний плач стількох убогих чоловіків, жінок і дітей змушує Божих людей всюди і завжди виходити на передову та боротися, щоб надавати їм голос, захищати і підтримувати супроти лицемірства і невиконаних обіцянок та запрошувати бути частиною спільноти».

Цьогорічною темою Святіших Отець обрав цитату з Книги Сираха «А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення» (Сир 7,32) і наголошує на тому, що простягнута рука є знаком «що свідчить про близькість, солідарність і любов».

Хто є ті убогі та вразливі? Як ми визначаємо бідність? Папа Франциск стверджує: «Убогість є у серці Євангелія. Якщо з євангельських розповідей забрати бідних, то люди не зрозуміють суті Ісусових слів». У своїй нещодавній Енцикліці «Усі браття і сестри», яку варто вивчати і обговорювати у наших спільнотах, Святіший Отець розмірковує щодо Притчі про Доброго Самарянина і пропонує кожному з нас замислитися — Хто є наш ближній? Хто ми?

Він закликає нас бути спільнотою добрих самарян. В липні 2016 року Папа зазначав, що Притча про Доброго Самарянина це не просто гарний уривок, над яким варто подумати, але вона озвучує конкретний вибір — як жити і ставитися до тих, хто нас оточує. «Добрий Самарянин — це стиль життя, у центрі якого не ми, а інші — ті, які переживають важкі часи, яких ми зустрічаємо на нашому шляху і мусимо робити вибір». «Ми або приймаємо такий стиль життя, або ж його відкидаємо», — каже Святіший Отець, наголошуючи, що постава Доброго Самарянина є тестом для нашої віри, яка без діл «мертва».

8 жовтня, кілька днів після того як у світ вийшла Енцикліка «Усі браття і сестри», відповідаючи на глобальний заклик Блаженнішого Святослава і Відділу соціального служіння Української Греко-Католицької Церкви, Філадельфійська Архиєпархія започаткувала ініціативу «Комора Доброго Самарянина». Єпископ-помічник Андрій Рабій, сестра Теодора Копин, ЧСВВ та Шон Маклафлін представили попередній план благодійного проекту. Він включатиме постійну збірку продуктів тривалого зберігання і предметів особистої гігієни, які розповсюджуватимуться серед потребуючих людей та родин. Визначено дві локації: катедра Непорочного Зачаття в Філадельфії та монастир святого Василія Великого у Фокс Чейс.

Ця громадська ініціатива продовжує традицію Філадельфії, міста братньої любові, і за це я особливо вдячний нашому духовенству, монашеству і вірним. Також, хочу пригадати кілька інших проектів, які започаткувала наша спільнота для допомоги ближнім у нужді.

Завдяки невтомній праці владики Андрія Рабія наша Митрополія за активної участі всіх єпархій в Сполучених Штатах Америки, численних громадських організацій та людей доброї волі з різних країн і континентів зібрала 228 126 доларів для допомоги людям, що постраждали від паводків в Україні. Через структури Івано-Франківської архиєпархії та Чернівецької і Коломийської єпархій наші вірні змогли допомогти тисячам осіб, зокрема старшим і сім’ям з маленькими дітьми.

Від початку Великого Посту 2017 року отець Майкл Гатско і його парафіяни з парафій святих Петра і Павла в Маунт-Кармел та Успіння Пресвятої Богородиці у Централії провадять польову кухню для бідних. Кожної середи вони готують гарячі страви для обездолених людей околиці Маунт-Кармел. Спочатку отець Майкл і парафіяльні волонтери запрошували людей до парафіяльної зали. Однак тепер, через карантинні обмеження, їжу — повноцінний обід, що складається із супу, основної страви, десерту і напою — пакують і роздають у двох місцях: біля церкви та біля міської бібліотеки. Від березня парафія роздала чотири тисячі обідів.

Чимало інших парафій нашої Архиєпархїі дбають про потреби ближніх, щедро долучаючись до діяльності місцевих продовольчих банків.

З огляду на ініціативи, які вже проводяться, пам’ятаючи про тих, хто в нужді, дозвольте закликати всі наші парафії та вірних у дусі Євангелія докладатися і брати участь у проекті «Комора Доброго Самарянина». Щедрістю і солідарністю з бідними, хворими, зраненими, слабкими та самотніми ми зможемо подолати осінню хандру, карантинну ізольованість та безліч суспільних поділів. Спробуйте і побачите! Кожна людина, кожен член нашої Церкви в Америці може і має бути Добрим Самарянином.