Глава УГКЦ отримав звання доктора Honoris Causa Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Ректор університету Валентина Бодак зазначила, що ця відзнака — свідчення вагомого внеску Глави УГКЦ у розвиток освітньої, наукової, церковної та суспільної думки України, а також його визначальної ролі у формуванні духовних і морально-етичних орієнтирів сучасного українського суспільства, зокрема молоді.

Ректор наголосила, що Блаженніший Святослав є не лише духовним провідником мільйонів вірян, а й активним популяризатором християнської антропології, соціальної доктрини Церкви та міждисциплінарного діалогу між богослов’ям, філософією, освітою і суспільними науками. Особливу увагу вона звернула на послідовну підтримку Блаженнішим української освіти й науки, його участь у міжнародних академічних форумах, а також на роль, яку він відіграє у розвитку богословської освіти та академічної культури.

Ректорка відзначила унікальний досвід Дрогобицького державного педагогічного університету, який став першим державним закладом вищої освіти в Україні, де ще 24 роки тому було започатковано капеланське служіння для студентської молоді.

Вона нагадала, що ця традиція отримала високу оцінку ще від патріарха Любомира Гузара, який особисто відвідав університет у 2012 році під час святкування 10-річчя студентського капеланства і подякував тодішньому ректорові Надії Скотній за перший в Україні приклад офіційної співпраці державного закладу вищої освіти з Церквою у справі духовного виховання студентської молоді.

Сьогодні академічне душпастирство в університеті здійснює о. Олег Кекош. Завдяки його служінню довкола університетської спільноти сформувалася ціла система регулярних духовно-просвітницьких і культурних заходів: прощі до відпустових місць, конференції, реколекції, богослужіння, духовно-освітні вечори, благодійні ініціативи, тренінги, літні табори, щотижневі зустрічі зі студентами на факультетах і в гуртожитках, опіка над внутрішньо переміщеними особами, волонтерська діяльність та участь у міжнародних симпозіумах.

Глава УГКЦ зазначив, що сприймає цей почесний науковий титул не так як особисту відзнаку, як визнання ролі та місії Української Греко-Католицької Церкви в історії просвітництва, науки і книжкової справи українського народу. «Наша мати-Церква завжди була матір’ю й учителькою свого народу», — наголосив Блаженніший Святослав, нагадавши про глибокий зв’язок УГКЦ із традицією Київської Софії — Премудрості Божої, яка стала матрицею національного, культурного й церковного буття українців.

Блаженніший Святослав присвятив отриманий докторат блаженної пам’яті владиці Юліанові Вороновському, 90-річчя від дня народження якого відзначали в цей день.

Центральне місце у слові Блаженнішого Святослава посіло звернення до освітян України. В умовах повномасштабної війни, коли, за даними міжнародних досліджень, 75 % українських дітей не можуть повноцінно навчатися через постійний стрес та обстріли, вчителі й викладачі продовжують виконувати свою місію як у підземних школах, так і загалом в умовах постійної небезпеки.

«Від імені вашої Церкви хочу сказати: ви — герої сьогодення України», — наголосив Глава УГКЦ, висловивши особливу вдячність тим освітянам, які, попри все, залишилися в Україні і продовжують працювати заради молоді.

Блаженніший Святослав звернув увагу на трагічну статистику освітніх утрат: тисячі дітей ніколи не сиділи за партою; 85 % дітей без емоційної прив’язки до батьків унаслідок травми війни. «Ми ризикуємо перетворитися на суспільство сиріт, навіть при живих батьках», — застеріг Патріарх.

У цьому контексті Глава УГКЦ закликав Церкву й освітян спільно берегти людське обличчя освіти: «Щоб наша школа — вища і середня, навіть початкова — була не тільки надавачем освітніх послуг, а й вихователькою майбутніх поколінь, щоби вона ліпила з дитячої душі справжню людину — сотворену на образ і подобу Божу, справжнього християнина і справжнього патріота України».

Блаженніший Святослав також привітав ініціативу університету запровадити академічне капеланство, назвавши її «сміливим революційним кроком», і висловив надію, що дрогобицький досвід стане прикладом для всієї України, зокрема в контексті можливого законодавчого врегулювання цього служіння на рівні парламенту.