Глава УГКЦ: «Перемогу над злом 70 років тому нині експлуатують для неорадянського міфу»
Сьогодні відчуваємо, що не всі рани війни загоєні: минулий конфлікт став фантомним болем. Ідеології, які стали причиною війни, не відійшли в минуле, а пам'ять про загиблих і постраждалих використовується для конструювання нових агресивних ідеологій.
Про це пише Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) у своєму Зверненні до вірних і всіх людей доброї волі з нагоди сімдесятих роковин закінчення у Європі Другої світової війни, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Перемога над злом, – вважає Предстоятель Церкви, – до якої причетна ціла світова спільнота, експлуатується для побудови неорадянського міфу, котрий породжує нову війну, а український народ стає її новою жертвою».
Глава УГКЦ відзначив, що сімдесят років тому закінчилася велика війна в Європі, яка забрала десятки мільйонів життів. Цими днями ми вшановуємо полеглих у цій війні, солідаризуємося з тими, хто втратив близьких, і з вдячністю згадуємо їхню жертву.
Патріарх просить задуматися над причиною цього насильства і над тим, як не допустити його повторення. «У вирі війни, в якій саме наша земля стала полем бою, кривавою землею, зіштовхнулися тоталітарні ідеології, егоїстичні теорії окремих народів, різні форми поганських націоналізмів, давні імперські апетити», – вважає перщоєрарх.
У своєму зверненні з нагоди завершення ІІ Світової війни Предстоятель УГКЦ, проводить паралелі із сучасною ситуацію в Україні: «Перед лицем сучасної загрози ми об’єдналися в любові до Батьківщини, відчуваємо гордість за неї, за наших співгромадян, за наших воїнів. Багато українців із різних куточків нашої країни переживають автентичне патріотичне піднесення, поширюючи свої почуття і на інші народи».
«Обов’язком християн нашого часу, – вважає він, – є зцілювати нашу суспільну свідомість, наповнювати поняття патріотизму справді християнським змістом. Християнський патріотизм нікого не виключає, а за свою мету ставить загальне благо, тому невіддільний від відповідальності. Це чеснота, яку можна і необхідно розвивати, удосконалюючись у любові до ближніх».
