Habemus papam Fransiscum

Мені дуже сподобалося urbi et orbi Папи Франциска. “Добрий вечір, брати і сестри!” — здається так просто і тепло ще не віталися з папського балкону. Зрештою, прощання: “скоро побачимося... добраніч і гарних снів” свідчить, що це не обмовка від хвилювання, а свідомий стиль. Мені від цього стало тепло, думаю, що тим людям, під дощем, теж.

Подяка за теплоту і молитви вірним, подяка і молитва за попередника – дуже гарні жести у першій публічній промові.

“Тепер нас – єпископа і вірних — чекає мандрівка”. Кардинал Бергольо досвідчений пастир – з 1998 року він архиєпископ Буенос-Айреса. Думаю, пасторальний аспект відіграватиме ключову роль у його папському служінні. Папа наголосив тричі, що він в першу чергу – єпископ. Єпископ Рима: “тепер Римська єпархіальна спільнота має єпарха”, “перед тим як єпископ благословить своїх вірних”, “мандрівка Церкви Риму, яка у любові головує іншим Церквам”. Це просте і точне окреслення може надати нове дихання не тільки Католицькій Церкві, а й міжцерковному діалогу.

Ще один новий нетиповий (хоч дуже літургійний!) крок – прохання про молитву за себе перед благословенням місту і світу. Причому молитву мовчання. Цей новий-старий спосіб звернення до вірних і світу може бути знаком-закликом до чергового церковного оновлення, до якого мають бути причетні всі вірні, а не тільки Папа – як багато хто сподівається.

Папа засвідчив відданість єзуїтській формації, наголосивши на побратимстві. Побратимстві з Ісусом, у спільноті, у Церкві і у світі у дусі любові і довіри.

Папа вибрав нетипове ім'я – Франциск.

Франциск Асижський (1181-1226) – символ простоти, щирості, вбогості і …. реформ. “Іди і відремонтуй мій дім у руїнах” — почув він голос Христа щодо церковці св. Дам'яна на околиці Асижу. А “зремонтував” усю Церкву. Його почитають не тільки католики й протестанти, але й шанують невіруючі. Він — патрон убогих, тварин і екології.

Можливо, Папі Франциску вдасться саме своїм стилем життя – любов'ю до громадського транспорту, скромності і щирості привернути багатьох до християнства (як Блаженнішому Гузару вдається Україні). “Ісус вчив нас: виходьте. Виходьте і діліться своїм свідченням, ідіть і спілкуйтеся зі своїми братами, ідіть і діліться, ідіть і питайте. Ставайте Словом у тілі і у дусі.” — навчав своїх священників у Аргентині кардинал Бергольо. “Якщо мене оберуть папою, не їдьте у Ватикан святкувати, а віддайте гроші за квиток бідним” — останні вказівки архиєпископа Буенос-Айроса.

Кардинал був послідовним захисником бідних у Латинській Америці. Думаю, він надасть сили і послідовності голосам і досвіду людей з країн, що розвиваються. Соціальне служіння Церкви набуде нового – сподіваюся більш практичного — розвитку.

Отець Франциск Ксав'єр (1506-1552), співзасновник ордену Єзуїтів, вважається одним із найбільших місіонерів Церкви після Св. Павла. Індія, Індонезія, Китай і Японія — географія подорожей цього Франциска. Попри контроверсійність – для нас зараз – методів євангелізації, молодий єзуїт був одним із промоторів інкультурації, зокрема вивчення місіонерами мови і культури народів, до яких вони промовляють.

Папа Франциск вчора на балконі виглядав скромно, але впевнено. Переконана, нас чекає дуже цікава мандрівка.

Леся КОВАЛЕНКО,

директор Інституту релігії та суспільства УКУ