Храм у Жуклі ніхто не захоплював, крім Московського Патріархату, — вважають у селі

Конфлікт щодо приналежності храму у селі Жукля на Чернігівщині розпочався ще у серпні цього року, коли громада села, яка була у підпорядкуванні УПЦ (МП), на загальних зборах затвердила зміни і доповнення до статуту громади. Згідно з ними Свято-Покровська парафія с. Жукля перейшла у підпорядкування Чернігівської єпархії УПЦ КП.

Конфлікт щодо приналежності храму у селі Жукля на Чернігівщині розпочався ще у серпні цього року, коли громада села, яка була у підпорядкуванні УПЦ (МП), на загальних зборах затвердила зміни і доповнення до статуту громади. Згідно з ними Свято-Покровська парафія с. Жукля перейшла у підпорядкування Чернігівської єпархії УПЦ КП. Водночас в УПЦ (МП) стверджують, що уже 8 вересня ввечері мешканці села підписалися за відкликання своїх підписів з протоколу від 28 серпня. «Просимо представників ЗМІ і представників Московського Патріархату залишити нас у спокої і не розколювати наше прекрасне село і не вносити сум’яття в наші душі. Від сьогоднішнього дня наша Свято-Покровська парафія с. Жукля Корюківського району знову відновлює молитву в середині нашого храму», – так написали 4-го жовтня в заяві голові Чернігівської ОДА, голові окружного адміністративного суду, начальнику обласної міліції та прокурору області 138 жителів цього села. Про це розповідає місцевий кореспондент РІСУ Любов ПОТАПЕНКО.

22 вересня 2009 року 202-є людей цього населеного пункту вже письмово зверталися до обласного прокурора з проханням захистити їхнє конституційне право на вільне віросповідання, проте відповіді прокурора досі не отримали.

Днями єпископу Чернігівському і Ніжинському УПЦ КП Іларіону на його заяву до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла відповідь, що містить такі слова: «відсутні будь-які рішення суду, які б чинили перешкоду в задоволенні віруючими с. Жукля своїх релігійних потреб».

Начальник відділу у справах релігій Чернігівської ОДА Віктор Молочко вважає, що у зв’язку з новою релігійною ситуацією в Україні (розпочався діалог між УПЦ КП і УПЦ) та в області зокрема (динамічний розвиток релігійного середовища і проблеми, що при цьому виникають, міжправославне протистояння) велика відповідальність лягає на ЗМІ. На його думку, переважна більшість журналістів, що беруться висвітлювати делікатні релігійні події і теми, не має відповідного фахового рівня, при тому частина з них заангажована тією чи іншою Церквою. «Поспішність подачі матеріалів без урахування деяких моментів, що не піддаються оцінці з точки зору юридичних норм, сіє сум’яття в суспільстві та сприяє розбрату», – переконаний Віктор Молочко.

Конфлікт жителів Жуклі зі священиком із сусіднього села Козилівка не був якимось особливим: просто у громаді назріло незадоволення поведінкою отця Миколая та його ставленням до селян. А їхні неодноразові звернення з цього приводу до єпархіального управління УПЦ (МП) залишалися без відповіді. Владика Чернігівський УПЦ (МП) Амвросій проблеми не помічав, відтак отець Миколай продовжував «окормлятися» в Жуклі своїм традиційним методом, неприйнятним для тамтешньої громади. І люди почали самі шукати вихід.
28 серпня громада Свято-Покровської церкви провела збори, на яких вирішила перейти під юрисдикцію Київського Патріархату. Як належить за законом, до Чернігівської ОДА було подано відповідні документи, і 8 вересня розпорядженням голови № 294 зміни до статуту жуклянської громади (разом із кількома іншими подібними) було затверджено. Отож єпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Іларіон у неділю, 13 вересня, мав відслужити у сільському храмі Божественну Літургію, представити громаді нового священика, отця Іллю, познайомитися з людьми.

Однак о 4-й ранку того дня група зі священиків (близько десятка), представників єпархіального управління УПЦ (МП), учнів Чернігівського духовного училища УПЦ (МП), представників Партії регіонів (навіть приїхали автобусом із Прилук) спробували ламати церковні двері. Місцеві люди почули і викликали міліцію та представників СБУ. На час прибуття останніх вхід до храму був заблокований, і, очевидно, для демонстрації серйозності намірів прес-секретар Чернігівського єпархіального управління УПЦ (МП) отець Захарій уже був прикутий ланцюгом до дверей. Запланована Літургія не розпочалася, і обурені люди почали силою звільняти вхід до храму. Вони в усі боки розкидали блокувальників, і коли упав на землю отець Миколай, прихожани зааплодували. Хтось у натовпі сказав: «Негарно, але що робити? Це – результат «духовної» роботи в селі цього отця…»

Після того, як подія набула розголосу, на місцевих жителів почали тиснути й «обробляти», в результаті чого троє з них подали заяву до окружного адміністративного суду про те, що наче ніяких зборів громади не було і вони ніде не підписувалися. І 25 вересня суд виніс ухвалу про… призупинення дії розпорядження голови ОДА щодо змін у статуті жуклянської релігійної громади. «Але хіба є в житті механізм «призупинки» вже зробленого?», — зауважують в селі. А владика Іларіон (УПЦ КП) отримав відповідь того самого суду про відсутність перешкод жителям Жуклі здійснювати свої релігійні потреби. Зрештою, нічого нового чи дивного тут немає: інформацію про орден від Московського Патріархату голові цього суду ніхто не приховує. Так же, як і заангажованість під певну політичну силу. Це, на жаль, місцеві реалії, — зауважує Л.Потапенко.

Як тільки 25 вересня «з’явилася на світ» ухвала адмінсуду, першою її отримали не в ОДА чи громаді, а в… єпархіальному управлінні УПЦ (МП). І тієї ж ночі духовні отці поїхали «наставляти на путь істинну» старосту релігійної громади (колишнього вчителя), на квартирі в якого живе новопризначений священик УПЦ КП, та сільського голову. Адже той, будучи належним до Партії регіонів, підтримував односельців, а не Московський Патріархат. Приблизно в тому часовому проміжку й було розповсюджено по ЗМІ ту суперечливу судову ухвалу.

«У нас часто конфлікти створюються не самими віруючими, а втручанням із зовні. Характерною особливістю цієї рядової суперечки є втручання політичних сил і засобів масової інформації з метою маніпулювання свідомістю людей», – переконаний начальник відділу у справах релігій Чернігівської ОДА Віктор Молочко, – «насправді ж громада змінила підлеглість законно». За його словами, заангажовані місцеві ЗМІ та журналісти відомі, але вони не варті того, щоб їх називати. Схоже, такої ж думки й жуклянці: наразі людей «тіпає», коли вони чують у телефоні, що з ними хоче поспілкуватися якийсь кореспондент…

P.S. Храм у Жуклі збудований 1911-го року дворянином Комстадіусом із Петербурга і є пам’яткою архітектури місцевого значення з 1987 року. Тобто перебуває у державній власності, а громадою лише використовується. Тепер помітний вплив на життя селян має один киянин, їхній земляк, генерал у відставці Василь Устименко (член Чернігівського земляцтва, автор краєзнавчої книги «Жукля»). Кажуть, не без його допомоги ремонтували церкву і будували дорогу. Намір людей перейти до Київського Патріархату тут не засекречувався, це підтверджує той факт, що ніхто з місцевих жителів не писав нікуди ніяких заяв доти, доки не з’явилася біля храму 13 вересня «група захвату». Священик Київського Патріархату отець Ілля (Бідняк) людям до вподоби, богослужіння в церкві відновлено. Житель сусіднього села Холми, гірко жартує про своїх жуклянських родичів: «Після цього вони швидше підуть у японський патріархат, ніж у московський».

Між тим, за словами службовців відділу у справах релігій ОДА і місцевих священиків УПЦ КП, на Чернігівщині давно склалася традиція: без обману, залякування, шантажу, грубого втручання, підкупів та прокльонів не постає практично жодна релігійна громада Київського Патріархату.

Історія з Катерининською церквою в центрі Чернігова, під стінами якої четвертий рік стоїть намет із пікетувальниками, тому яскраве підтвердження.