Іменини Наталії та Андріана відзначають сьогодні за Юліанським календарем
Жили вони у місті Нікомидія у Віфінській області Малої Азії. У той час імператор Максиміан (305-311 рр.) розпочав гоніння на християн. Він пообіцяв нагороди тим, хто буде вказувати на християн і приводити їх на суд. Почалися доноси, і невдовзі схопили 23 християнина, які переховувалися в печері поблизу Нікомидії. Їх піддавали важким тортурам, мукам, катуванням, змушували вклонитися ідолам, зрікшись своєї віри.
28-річний Адріан був начальником судової палати і мав судити цих християн. Але після спілкування з ними Андріан сам став християнином, вписавши себе в список засуджених християн. І навіть після пропозиції імператора викреслити себе з цього списку, мотивувавши все божевіллям, Андріан відмовився, твердо відповівши, що не зречеться Христа.
Коли дружина Наталія, яка потай уже була християнкою, дізналась про таке рішення чоловіка, то поспішила до нього у в'язницю і привітала його з тим, що він пізнав Христа. Вона підбадьорюва Адріана. Незабаром його, як і інших схоплених християн, люто закатували. Наталія була при чоловікові докінця, таємно забравши з собою після смерті Адріана його руку, яку відбили катівники. Тіла християн мали спалити, але піднялася страшна буря, і розпалена піч, де повинні були згоріти тіла, погасла. Більшість мучителів були вбиті блискавкою. Християни вночі викупили тіла закатованих одновірців і перевезли таємно до містечка Візантії, де і захоронили.
Невдовзі після похорону мучеників багатий поганин хотів одружитися зі святою Наталією. Але вона вночі таємно виїхала до Візантії, де днями й ночами молилася на могилі чоловіка. Якось, знесилена, заснула на могилі. Уві сні побачила Адріана, який сказав, що Бог незабаром і її покличе у вічність. Через декілька днів під час молитви свята Наталія відійшла до Господа.
Незважаючи на безкpoвну кoнчину і те, що вона не піддалася тiлесним тopтурам, Наталя була зарахована до числа мyчеників за своє безмежне співчуття чоловікові й іншим мyченикам.
