Історично-богословські праці митрополита Шептицького побачили світ
У трьох попередніх збірниках опубліковані всі декретові послання Андрея Шептицького, відколи він став предстоятелем УГКЦ 17 січня 1901 року. У четвертий том увійшли вже спільні пастирські послання митрополита Андрея Шептицького та єпископату у період з 1905 до 1944 років, які були видані у важливий час у житті Церкви та українського народу, а ще оцінювали складні церковні та історично-суспільні події.
Зокрема, у збірник увійшло послання з приводу початку Першої Світової війни. Послання 1933 року з приводу Голодомору у Великій Україні, у якому митрополит закликав вірних допомогти потребуючим і сам активно допомагав, а також закликав світ вплинути на більшовицьку владу, щоб припинити цю трагедію. У збірнику і спільне послання з приводу виборів у парламент, де митрополит закликає вірних уважно обирати, зважати на християнський світогляд обранців, бо мрією Андрея Шептицького була українська держава, наділена християнською душею. Також опубліковане і послання 1938 року з приводу хрещення Руси-України, де подається історичка довідка про хрещення, чим ця подія була, є і повинна бути для християнина.
Друга частина збірника – праці Шептицького
У другій частині четверного тому опубліковані історично-богословські праці митрополита Андрея Шептицького, які збереглись в історичному архіві у Львові. На даний момент виявлено вісімдесят одну, але їх може бути набагато більше. Це ті документи, які раніше не видавались. Серед них катехизм, написаний митрополитом Шептицьким з 1902 до 1904 років, духовні вправи – наука для священиків (документи 1913, 1935 1939 років). Досі незнаними для загалу є праці Шептицького «Догматичні основи моральності», про Апостола Якова, «З викладів про аскетику Апостола Павла», «Розмови Христа з Никодимом», робота з історії філософії. Увійшла у четвертий том і розлога передмова митрополита Андрея Шептицького до аскетичних творів Василія Великого. До слова, вперше аскетичні твори Святого з грецької на українську мову переклав саме митрополит Шептицький.
Найвагоміша і найбільша праця, яка увійшла у четвертий том, біографічний нарис Андрея Шептицького про митрополита Києво-Галицької митрополії, предстоятеля УГКЦ Йосифа Веніамина Рутського (1574-1637рр.), який розбудовував Святотроїцький монастир, дбав про розвиток чернецтва, реформував чин василіян УГКЦ, працював над реорганізацією церкви і освіти за західними зразками.
Біографічний нарис про Йосифа Рутського Андрей Шептицький почав писати у 1938 році, позаяк мав намір розпочати беатифікаційний процес митрополита. Праця, а це понад 200 сторінок, залишилась у машинописному варіанті, розповіла упорядник збірника «Пастирських послань», працівник Центрального Державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова.
«Це був 1938-1939 роки, чергова окупаційна система. Праця ніколи не виходила, вона чудом збереглась у машинописному розсипі. Митрополит у 1939 році встиг створити у Львові інститут церковного з’єдинення імені митрополита Рутського. Хоч багато років пройшло, але працю вдалося довести до завершеного вигляду. Перш ніж написати про Рутського митрополит Шептицький зробив велику пошукову роботу, щоб вишукати документи до історії нашої церкви ХVІІ століття. Він переклав дуже багато документів з грецької, латини, старої польської, італійської мов », – наголосила Оксана Гайова.
Праці Шептицького – безцінна джерельна база
Четвертий том пастирських послань вийшов за фінансової підтримки автора проекту духовної спадщини митрополита Шептицького, єпископа УГКЦ Михаїла Гринчишина (помер 12 листопада 2012р.), який посвятив своє життя справі беатифікації Андрея Шептицького.
В інтерв’ю Радіо Свобода у 2011 році про роботу над четвертим томом владика Михаїл Гринчишин наголосив, що предстоятель УГКЦ Йосиф Рутський – один із найвизначніших діячів церкви за всю її історію, але донині через недостатність архівних джерел його діяльність належно не висвітлена науковцями.
«Цей період в історії церкви ХVІІ-ХVIII століття недосліджений і неопрацьований. Берестейська Унія 1596 року була проголошена, але почались великі труднощі і проблеми, тривало напруження, і це завершилось тим, що у 1623 році замордували архиєпископа Святого Йосафата Кунцевича. Йосафат Кунцевич і Йосиф Рутський разом вчились, були ровесниками, багато працювали над реформуванням церкви, рятували її та монастирі. Це був тяжкий і сумний період в історії церкви. Про Йосафата Кунцевича було написано дві праці, а про Рутського – жодної. Митрополит Андрей Шептицький взявся за роботу, бо з великою пошаною ставився до Рутського», – сказав тоді єпископ Михаїл Гринчишин.
Праці митрополита Андрея Шептицького, які увійшли у четвертий том, допоможуть науковцям у вивченні історії церкви та її визначних постатей. А робота про митрополита Рутського – це ще й безцінна джерельна база з історії церкви.
У серії «Пастирські послання митрополита Андрея Шептицького, у чотирьох томах, на сьогодні видані 212 послань Андрея Шептицького, його 81 історично-богословська праця і 30 спільних послань з єпископатом.
