Історичну будівлю костелу у Севастополі кувалдами переробляють під дитячий кінотеатр

Щойно отримавши звання історичного поселення, Севастополь несе першу втрату. У самому центрі міста на площі імені адмірала Ушакова через стіни будівлі колишнього костелу вже кілька днів добре чутно, як гуркочуть кувалдами. Стіни розбивають зсередини. Йде процес руйнування будівлі храму, повідомляє Informer. 

Зовнішні стіни завішені банерами з привітаннями севастопольців з «Днем Перемоги». Двері щільно закриті. Заглянути і дізнатися, що відбувається – неможливо. Охоронці пильно стоять на сторожі таємниці будівництва і припиняють будь-які спроби дізнатися істину. 

Член севастопольської регіональної громадської організації «Севастопольське товариство охорони природи, прав людини та історичної спадщини», голова секції охорони історичної спадщини та керівник підприємства, що займається реставраційними роботами на об'єктах історичного значення Севастополя Анатолій Федорович Пряшніков зазначає:

«Питання по севастопольському костелі вже довгий час викликає суперечки. Повернути або не повернути будівлю костелу католицькій громаді севастопольців –  думки різні. Незважаючи на те, що я є православним християнином, твердо впевнений у тому, що католики мають право на свій храм. Тим більше, ще в 1911 році він був побудований на гроші прихожан католицького віросповідання. Це не релігійне питання, а справа честі. Ми, як православні віруючі, справедливо вимагаємо повернення своїх храмів. На даний момент на 99% повернули свої церкви і собори. Чому ми згодні з відсутністю такої ж можливості для віруючих людей інших віросповідань? 

Сьогодні на спірному об'єкті ведуться роботи з капітального ремонту, не реставрації, а саме ремонту з цільовим призначенням будівлі, як кінотеатр дитячого фільму. До недавнього часу всередині ще залишалося оздоблення з елементами храму – базиліка, ліпнина. Колишню пишність закрито підвісною стелею і екраном. Зараз, судячи по шуму, який доноситься зсередини будівлі, всі ці прикраси релігійного спрямування варварськи знищуються. Ведеться повний демонтаж всіх архітектурних елементів. За проектом, який передбачає сучасний зал для глядачів, зайвих деталей бути не повинно. Бажання перетворити зал для показу фільмів у форматі 4D передбачає з метою звукоізоляції повне закриття стін і стелі гіпсокартоном. Саме для цього туди забиваються напрямні елементи будівельних конструкцій.

Викликає побоювання той факт, що з зовнішньої стіни храму раптово зник, що висів там не одне десятиліття охоронний знак – табличка про те, що будівля є пам'яткою архітектури регіонального значення та знаходиться під охороною держави.

З 2004 року будівля входила до реєстру охоронюваних історичних пам'яток. Їй було присвоєно номер. Зараз севастопольські чиновники чомусь стверджують, що це був український реєстр. Саме тому він неправильний. Мені невідомо, з якої причини всі пам'ятники культури не повинні повністю перейти в російський реєстр. Документ складався Севастопольським управлінням культури в 2004 році і нарікань не викликав. Нового реєстру досі немає. Ніхто не збирається його складати. 
А старий реєстр раптово став секретним документом. Але мені вдалося зняти копії з нього. Хоча перелік пам'яток історичної спадщини Севастополя повинен бути викладений на сайті Департаменту культури або Департаменту архітектури міста. 

11 січня 2016 року Міністром культури РФ Володимиром Мединський був підписаний приказ №2 «Про включення міста Севастополя до переліку історичних поселень федерального значення, затвердження меж території і предмета охорони історичного поселення місто Севастополь ».

У переліку об'єктів, що підлягають охороні, під № 153 значиться будинок по вулиці Шмідта, 1. За цим стоїть обов'язкова паспортизація будівлі, що охороняється. Оскільки об'єкт визнається історичним, то ні про яку будівництві або переплануванні не може бути й мови. Тільки реставрація, згідно історичного вигляду.

У свою чергу, в Департаменті культури наполегливо стверджують, що ця будівля була повністю зруйнована під час війни. Але я маю численні докази, що це не так. Під час героїчної оборони Севастополя в ньому знаходився вузол зв'язку Чорноморського флоту, а після війни його дійсно хотіли зруйнувати на будматеріали. Намагалися підірвати, але храм вистояв. Виходить, що ні німці, ні комуністи не змогли знищити колишній костел. А сьогодні його безжально знищують. І для чого? Для дитячого кінотеатру. Що збираються там показувати? "Ну постривай", тому, що вигідно. Вбивають нашу історичну спадщину на догоду миттєвим корисливим інтересам».