Кам’янець-Подільський монастир отців василіян УГКЦ відзначив 300-ліття з новим приміщенням
"Маємо три масштабних очікуваних події, які співпали, - ділиться ігумен Кам’янець-Подільського монастиря отців василіян отець Севастіян Бондаренко. – Храмове свято Пресвятої Трійці, освячення нового монастирського приміщення і 300 річниця приходу отців василіян до міста Кам’янця-Подільського. Ми планували відзначення значно ширше, але почалася війна і змушені були відкорегувати наші плани".
Найбільше над чим довелося попрацювати в монастирі до ювілею – відбудова нового приміщення. Адже ченці і досі живуть в приміщенні, яке ще з часів радянської окупації будучи відібраним у обителі, залишається гуртожитком місцевих освітян і належить аграрному коледжу. Монахи мають лише декілька кімнат.
"Поруч з цією незаконно відібраною будівлею є технічні приміщення, в яких розміщувалися - конюшня, склад сіна, інструментарію, тощо, - розповідає отець Севастіян. – Вона була у надзвичайно занедбаному стані і тому, напевно, її повернули нашому монастирю. Її, зрештою, розібрали до фундаменту і збудували двоповерховий будинок, який придатний для того, щоб в ньому можна було жити і який відповідає усім вимогам монастиря – є каплиця, келії, бібліотека, трапезна, кухня, приймальня – парафіяльна канцелярія для парафіян і гостей обителі. Переїжджати туди плануємо ще цього літа, але потрібно придбати необхідні меблі, обладнання, встановити комунікації".
Тривало будівництво нового корпусу монастиря приблизно п’ять років. Допомогли доброчинці і інші василіанські монастирі. Отже, незабаром парафіяни і гості зможуть відчути додаткові зручності під час його відвідин. Загалом, на Літургії до василіян щодня приходить до двох десятків осіб. У вихідні і святкові дні – до більше сотні. Є молитовні групи. В час літніх канікул при обителі функціонує дитячий відпочинковий табір, який відвідує до трьох десятків дітей. Тому зацікавлених у відбудові обителі було чимало і всі вони з самого початку охоче допомагали у цьому.
Як свідчать історичні монастирські джерела - перша згадка про Троїцьку церкву монастиря отців василіян у Кам’янці-Подільському сягає 1582 року. У ХVІ-ХVІІ ст. церква була кафедральною. Її вважають найстаршою між іншими стародавніми церквами Кам’янця. Сам монастир утворився при ній тільки близько 1723 р. А раніше церква була міською парафіяльною. При ній жили намісники львівського православного єпископа.
Офіційна дата заснування монастиря при церкві Пресвятої Трійці в Кам’янці-Подільському – 22 травня 1722 р. Того ж 1722 р., на запрошення львівського єпископа Атанасія Шептицького, з Перемиської єпархії сюди прибули василіянські ченці.
Першим ігуменом новозаснованої обителі став о. Іван Машкевич. Відтоді настоятелі василіянського монастиря виконували також уряди єпископських офіціялів і візитаторів. 1735 р. при монастирському храмі було засноване братство Пресвятої Трійці.
Після радянської окупації василіяни повернулися в Кам’янець-Подільський знову аж у 1995 р., тоді ж, з благословення Блаженнішого Мирослава Любачівського (від 3 березня 1995 р.), розпочалася віднова церкви Пресвятої Трійці. 23 вересня 1996 р. Кир Любомир Гузар благословив заснування в Кам’янці василіянської обителі (з 27 липня 1998 р. – резиденції).
На 2005-2010 рр. припадає період найінтенсивнішої розбудови храму Пресвятої Трійці, тоді також повернено дві кімнати-келії монастиря, який і надалі залишається гуртожитком. 10 липня 2010 р., за участі єпископа Кам’янець-Подільського Леона Дубравського (РКЦ), близько 30 священиків та численних вірних, храм освятив правлячий єпископ Тернопільсько-Зборівський Василь Семенюк. 17 серпня 2010 р. декретом Василія Семенюка василіянській монастирській церкві Пресвятої Трійці надано статус парафіяльної.
