Канон передсвяття Різдва Христового
Пісня перша
Ірмос: Хто хви́лею морсько́ю покри́в у дре́вності гони́теля, мучи́теля – Того́ в яслах укритого Ірод шукаю, щоб убити; а ми, з волхвами заспіваймо: «Го́сподеві співа́ймо, сла́вно бо просла́вився».
Господи Боже мій, різдвяний спів і пісню передсвяття Тобі співаю, Ти бо Різдвом Твоїм Божественним відродження мені даєш, і знов до первісного благородства мене підносиш.
На престолі угорі, і вдолі у яслах, пізнавши Тебе небесні й земні; дивувалися владі Твоїй, бо незбагненно Ти явився, Боголюдиною, єством двоїстим.
Щоб славою Своєю сповнити усе, схиливши небеса, на землю прийшов єси, як дощ бо на руно, у лоно дівственне зійшов єси, і з неї днесь грядеш родитися укупі як людина й Бог.
Пісня третя
Ірмос: Тебе́, що на во́дах завісив всю зе́млю невтри́мно, творіння узріло в вертепі рожденного і, з жа́ху вели́кого здрига́ючись, – «Нема́ свято́го, крім Те́бе, Го́споди!» – взива́ло.
Прообрази воплочення Твого невимовного являючи, Щедрий, помножив Ти видіння пророцтва надихнув, які, прийшовши, нині сповнив єси, родившись плоттю з Діви чистої Давид-граді.
Земля, простягши свої надра, приймає Сотворителя, Який від ангелів приймає славу, а від небес - зорю, від пастирів же - похвалу, дари від мудреців, і від усього світу - пізнання.
Днесь сповнюються провидіння Валаама звіздаря й волхва, від Якова засяяла зоря, і Сонцю слави напоумила нести дари волхвів - із Персії царів.
Пісня четверта
Ірмос: Від Діви пришестя Твоє прови́дівши, Авваку́м нажа́хано взива́в: «Із Півдня, воплочуючись, прийшов єси, Ізбавителю, щоб Адама відкиненого призвати!»
Наближається й приходить днесь Господь, народів сподівання, і світу спасіння. Ти, граде Вифлеєме, приготуй вертеп, волхви ж із пастирями, бігцем поспішайте.
Силою Божества зі смертними з’єднавшись єдністю незлитною, у подобі плоті, Спасе, ти оновлюєш Адама і спасаєш природи прийняттям.
Слово, явившись плоттю, твердне і вселяється у нас, Промислом невимовним. Прийдіте, вірні, і побачмо Його славу, славу Єдинородного від Бога і Отця.
Пісня п'ята
Ірмос: Богоявління Твого́, Хри́сте, що для нас зі співчуття́ зверши́лося, Іса́я, світло узрівши невечірнє, із но́чі ра́нок вигляда́ючи, взива́в: «Ось Діва зачне у лоні і породить Слово воплочене, і всі, су́щі на землі, возра́дуються!»
Оноволюєш земних, земним явившись, Творче, і ясла, й пелюшки, й вертеп — знаки смирення Твого. Обручник Матері Твоєї, батьком названий Тобі за плоттю, над волею міркує днесь Родителя Твого - Отця.
Смирною — смерть, золотом - владу Царську, а ладаном - величність Божества царі народів виявляють, приносячи первоплоди Тобі, в вертепі родженому вифлеємськім від Матері,що мужа не пізнала.
З не пізнаної мужем Ти явився, Отцю співвічне Слово, плоттю Ти в вертепі оселився. Престолом ясла учинивши, Ти промислом страшним Твоїм дивуєш пастирів й волхвів, на ангелів де жах наводиш, слава Твоїй владі.
Пісня шоста
Ірмос: Погли́нутий був, але́ не вде́ржаний нутро́м кито́вим Йо́на; бо но́сячи о́браз Тебе́, рожденного і у плоті явленного, він зо звіра, мов з весільної світли́ці, ви́йшов. Днесь бо у плоті роджений, у гріб і в смерть увійти зволив і знову воскреснути тридневно.
Згинула днесь і зруйнувалась древня ворожнечі перепона Твоїм пришестям в плоті, Христе, і зброя вогняна відходить від усіх. Я ж вірно з древа живоносного в Едемі причащаючись, знову стаю садівником рослин безсмертя.
Від Адама і аж до Тебе ад царював з гріхом, та їх знущання безсоромне гине, тоді, коли Ти родився плоттю, Ізбавителю, від племені Давида, і на престолі царства його явно возсідаєш, і царюєш повіки.
Дітовбивцем, але не христовбивцем людий Ірод став, бо хоча гірко, як траву скосив він немовлят, та Колоса Життя не зміг вдержати ані умертвити, бо Він, життя Податель, від гонителя укрився силою Божественною, як.
Пісня сьома
Ірмос: Невимо́вне чу́до! Хто в пе́чі ізба́вив преподо́бних о́троків від по́лум’я – у яслах убогих, як Немовля лежить, на спасіння нам, що співа́ємо: «Відкупи́телю Бо́же, благослове́н єси́!»
Бога як Немовля, яке лежить в убогих яслах бачачи, уражений обманщик-ворог стогне, рукою бо божественною знищується на спасіння нас, які співають: «Відкупи́телю Бо́же, благослове́н єси́!»
Блаженні ясла! Прийняли бо вони Творця як Немовля, престолом херувимським ставши, на спасіння нас, які співають: «Відкупи́телю Бо́же, благослове́н єси́!»
За чином людським, Немовлям явившись, покладання терпиш в пелюшки, якими узи наших прогріхів звільняєш, волю тим даруючи, які співають: «Відкупи́телю Бо́же, благослове́н єси́!»
Пісня восьма
Ірмос: Вжахнися, убоявшись, небо, хай захитаються підвалини землі: ось пеленами сповивається Той, хто рукою все держить і в яслах малих гостює Той, Кого, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Адама зв’язаного звільнено, свободу ж вірним всім даровано, коли Тебе, Спасе, пеленами сповито, і у вертепі малому, в яслах безсловесних покладено. Тому, радіючи, Тобі передсвяткову пісню у Різдві Твоєму з вірою приносимо.
Омана перська припинилася, бо звіздарі східні царі дари Христу рожденному приносять, всіх Царю, золото, як і смирну з ладаном; Якого, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
О, чудеса нове! О, блага! Терпеливість невимовна! Ось - Немовлям являється Той, Хто живе во вишніх, від Ірода втікає добровільно Бог; Якого, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Пісня дев'ята
Ірмос: «Не дивуйся, Мати, споглядаючи як Немовля Того, Кого Отець перед зірницею родив з утроби. Я бо прийшов, щоб вознести й прославити природу людську впалу, яка вірно і з любов'ю Тебе величає».
В Твоєму дивному Різдві болів уникнувши понад природу, блаженною була я, безначальний Сину; тепер же, коли бачу, як від Ірода втікаєш, мечем печалі душу розриваю. Але живи і спаси тих, хто Тебе прославляє.
В Єгипетську землю я йду, та ідолів єгипетських я землетрусом знищу, Мати, а ворогів, що душу Мою назирають марно, у ад пошлю і як Єдиновладний вознесу і спасу тих, які Тебе почитають.
Нехай творіння радуться - твориться Творець; й одвіку Сущий, новим стає нині пізнаний як Бог; волхви з дарами хай Його стрічають, пастирі чудо нехай прославляють і люди з ангелами хай возвеселяться.
