Кардинал Любомир Гузар звинуватив Римську Курію в бюрократизмі
Як повідомила польська Kатолицька Агенція Iнформаційна, Глава УГКЦ виступив на сесії “Свідок Надії” з доповіддю про екуменічні надії Греко-Католицької Церкви. Велику увагу він зосередив над сучасними стосунками Католицької Церкви з Московською патріархією. Патріарх Любомир на питання про можливість екуменічної зустрічі Папи з Патріархом Московським, відповів, що 20 років тому ніхто не сподівався, що СРСР розпадеться, а тому зближення християн може також статися раптово й несподівано. “Що має статися? Що має змінитися? Ми всі, – вважає кардинал Гузар. – Однак ми повинні бути як Іван Павло ІІ, якого екуменічна свідомість і терпеливість є винятковими”. Владика нагадав слова митрополита Андрея Шептицького, сказані ним у 1925 році: “Ми не поділені на католиків, православних, протестантів, англікан; ми поділені на тих, хто хоче і хто не хоче єдності”. “Сьогодні варто себе самих запитати, чи ми хочемо єдності, а чи хочемо щоб ті, з іншої Церкви, прийшли до нас? Бо це велика різниця”, – наголосив Глава УГКЦ. Кардинал Гузар озвучив своє бачення екуменізму: “кожен залишається собою, зберігає власну ідентичність, але в опорі на один видимий центр, який – як ми віримо – є наступник святого Апостола Петра, видимий символ єдності апостолів, а через апостолів – цілої Церкви”. Проблема екуменізму, на його думку, лежить “не в питанні папського примата, але надто забюрократизованої Римської Курії”. “Вважаю, що бракує сміливості, щоб голосно сказати наступну правду: треба відрізняти Папу від Курії, – зауважив він. – Це дуже добрі люди, деяких із них знаю особисто, але бюрократія має тенденцію до трактування себе занадто поважно”. Коли говорити про екуменічні надії, то кардинал Любомир Гузар визнав себе песимістом. На шляху до поєднання стоять політичні труднощі. Московська патріархія, наприклад, вважає терени колишнього Радянського Союзу своєю канонічною територією, а тому східні слов’яни, “звичайно”, мають бути вірними РПЦ. Кардинал Гузар пояснює ці претензії поразкою, якої зазнало московське православ’я на цих теренах, втративши багато вірних після 1989 року. Екуменічний діалог не легкий і з тієї причини, що Московська патріархія вважає, що всі справжні серби, греки, росіяни або українці повинні бути православними. Існування греко-католиків заперечує цю тезу, звідси тиск на цю Церкву, щоб вона рухалася в сторону православ’я або Риму, а також тиск на Папу, щоб він відрікся греко-католиків. Владика Любомир Гузар подивляє терпеливість Івана Павла ІІ щодо Росії. “Часом мені здається, що необхідно вдарити кулаком об стіл і сказати: Досить того! Неодноразово доводиться зустрічатися з браком культури, такту, часом навіть із брехнею… Є багато речей, які можуть обурювати. А тим часом Святіший Отець переносить це все: свідомо і з надзвичайною терпеливістю. Має ж бо надію, що ласка Божа це переможе”, – сказав Глава УГКЦ. Владика Любомир зауважив, що християни на шляху до єдності часто ставлять богословські перепони, які є неістотними причинами. “Якщо б ми цілковито і без застережень прийняли іншу особу, коли б на першому місці дійсно стояв Христос, то знайшли б довгоочікувану єдність”, – наголосив Патріарх Гузар. 15 жовтня Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар був нагороджений медаллю Люблінської Унії. Цю нагороду було встановлено у 1999 році на честь 430-ліття Люблінської Унії, і нею нагороджуються особи, які особливо прислужилися для реалізації ідеї діалогу Сходу й Заходу. Серед її лауреатів Романо Проді. На побажання кардинала Гузара, церемонія, на якій йому вручили високу нагороду, розпочалася молитвою за українсько-польське поєднання: “Європа повинна дихати двома легенями, але не можна також забувати, що Європа потребує одного серця. За різними способами нашого життя повинно стояти одне розуміння, що ми стоїмо ґрунті християнської традиції”, – зазначив лауреат. Повідомила Kатолицька Aгенція Iнформаційна.
http://andrzej.kai.pl/ekai/serwis/?MID=3298
