"Карітас" доставив продукти та воду в деокуповані населені пункти Херсонщини

З Коломиї на Херсонщину приїхала також фура з продуктами харчуванням, котрі надали партнери з архєипархії Гамбурга та німецького Карітасу Півночі.

Директор "Карітасу Кривий Ріг" отець Іван Талайло після побаченого на Херсонщині розповів: «Я ніколи не думав що село можна знищити повністю, так, щоб від нього нічого не залишилось. Я був в Донецьку після 2014 року, я бачив багато руйнувань, але тут… було село – нема більше села, воно стерте з лиця землі і це дійсно жахає – чисте зло, яке несе війна».

За його словами, люди з щойно звільнених сіл та містечок найбільш вразлива категорія з всіх, хто постраждав від війни. Вони категорично не хочуть евакуйовуватись, бо сприймають цю землю, свій рідний дім, як щось без чого вони не можуть жити.

«Попри всю загрозу безперервних боїв, вони залишаються, бо це їхня земля, їхня Батьківщина, вони готові відбудовуватись і, на мою думку, наше завдання їх підтримати та допомогти їм підготуватись до зими», – додає о. Іван Талайло.

«Приїжджаючи на щойно звільнені території, я розумію, що часто людям не настільки потрібні матеріальні речі, хоча і вони звісно також, але більше місцеві потребують уваги, потребують розуміти, що їх не забули. Тому в першу чергу ми намагаємось образно «обійняти і нагодувати», а далі готові проводити оцінку потреб та надавати більш комплексну допомогу. Ми свідомі того, що зараз ці люди в першу чергу потребують засобів для підготовки до зими», – підсумовує отець Іван.

Як тільки стало відомо, що є можливість потрапити на деокуповані території Херсонської області ми одразу зібрались і вирушили туди», – розповідає отець Сергій Триф’як - директор "Карітасу Коломия".

Історії людей в окупації, розповіді про пережите ними, розчулюють до сліз. Це жінки з дітьми, старенькі люди, чиї долі дуже драматичні. «В одному з підвалів, де люди ховаються від обстрілів, я зустрів бабусю, котра поруч з собою на поличці тримала ікони – і це такий щирий справжній прояв віри і духовності в настільки жахливих умовах війни», – зазначає священик.

Часто місцеві мешканці навіть не мають змоги жити у власних домівках, вони гуртуються в сусідів, які мають підвали, що здатні послужити укриттям під час обстрілів, та одночасно з тим, за словами директора"Карітасу Коломия", їхнє бажання залишатись «вдома» також можна зрозуміти – це їхня земля, і іншої їм не треба. У них немає води, електрики та газопостачання, руйнування складають до 90%, а більшість населених пунктів надалі перебувають під обстрілами. Наразі у громаді залишається близько тисячі осіб.

Голова Високопільської ТГ Ганна Шостак-Кучмяк пояснює, що найважливішим на сьогодні є підготовка до зими. Ті домогосподарства, що мають справне пічне опалення, потрібно забезпечити дровами, в інших же потрібно встановлювати печі, які дозволять забезпечити обігрів домівок.