Кілька слів напередодні зустрічі Президента України В.Януковича з Всеукраїнською Радою Церков
21 квітня 2011 року планується зустріч Президента України Віктора Януковича з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). Це буде перша зустріч Глави держави з українськими релігійними лідерами. До цього часу Президент Янукович зустрічався лише з представниками Української Православної Церкви (в єдності з Московським Патріархатом) та з зарубіжними релігійними діячами.
Слід зазначити, що питань у сфері державно-конфесійних відносин останнім часом накопичилось чимало: законодавче забезпечення свободи віросповідання та права на мирні зібрання, соціально-гуманітарна діяльність релігійних організацій, утвердження суспільної моралі, духовно-моральне виховання дітей та молоді, повернення церковного майна згідно з обов’язками України перед Радою Європи тощо. Протягом 2010 року Всеукраїнська Рада Церков кілька разів зверталася до Віктора Януковича з пропозиціями щодо вдосконалення взаємин між Державою та Церквою, але діалогу до цього часу не відбулося, незважаючи на сподівання представників конфесій та деяких членів президентської команди.
Анонсована зустріч Президента України В.Януковича зі Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій відбувається на фоні двох подій, що мають стосунок до державно-конфесійних відносин. Мається на увазі Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради (7 квітня ц.р.), в якому представлено погляд на відносини між Державою і Церквою. Також цього року (23 квітня) виповняється 20 років з моменту ухвалення чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який останніми роками всупереч позиції конфесій намагаються докорінно змінити.
Що стосується Послання Президента України до парламенту, то в цьому документі питанням державно-церковних відносин присвячено пункт 2.2.3 «Держава та Церква: заохочення міжконфесійного діалогу, рівне ставлення держави до різних Церков і релігійних конфесій» у II розділі «Гуманітарний розвиток суспільства». Фактично, якщо не брати до уваги заяву Віктора Януковича від 13 травня 2010 року на засіданні Громадської гуманітарної ради, це перша публічна, офіційна позиція Глави держави з приводу свободи віросповідання та державно-церковних відносин в Україні.
Основною відмінністю в релігійному аспекті Послання до парламенту нинішнього Президента від попереднього – є відсутність питання про “конституювання Єдиної Української Помісної Православної Церкви”. В усьому іншому експертні доповіді до виступів і В.Януковича, і В.Ющенка дуже схожі у питаннях державно-конфесійних відносин. У тому числі, що стосується питання оновлення законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
У своєму Посланні до парламенту Президент В.Янукович пропонує наступні ініціативи з боку держави в сфері оновлення законодавства про свободу віросповідання:
- доопрацювати та прийняти Концепцію державно-церковних відносин;
- доопрацювати з урахуванням положень концепції нову редакцію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», покликаного забезпечити міжконфесійний мир і злагоду, рівне ставлення до всіх Церков, недопущення релігійного фундаменталізму будь-якого спрямування.
Однак цьому передувало ухвалення Указу Президента України від 12 січня 2011 року № 24/2011 «Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європі», яким Міністерству культури України доручено розробити та подати до Уряду для наступного внесення на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (нова редакція).
Тобто очевидно, що президентське Послання та зазначений Указ Президента пропонують два різні підходи до оновлення Закону про свободу совісті та релігійні організації, адже останній не врахував позицію конфесій про першочергове ухвалення Концепції державно-конфесійних відносин. У цьому контексті можна передбачати, що це питання стане одним з головних на порядку денному майбутньої зустрічі Президента Януковича з Всеукраїнською Радою Церков.
Слід нагадати позицію конфесій стосовно оновлення базового законодавства, яка неодноразово підтверджувалась у зверненнях ВРЦіРО та окремо глав Церков, а в останній раз прозвучала зовсім недавно – під час зустрічі Всеукраїнської Ради Церков з депутатською групою «Право вибору» 6 квітня 2011 року. Отже, на думку релігійних лідерів України, чинний Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не втратив своєї актуальності і, незважаючи на окремі недоліки, цілком ефективно виконує функцію щодо забезпечення реалізації права на свободу віросповідання, міжконфесійного миру і злагоди на принципах рівності кожної конфесії.
У зв'язку з цим, представники Церков і релігійних організацій вважають, що немає потреби в ухваленні нової редакції Закону про свободу совісті, проте є необхідність внесення змін до галузевого законодавства, яке регламентує діяльність релігійних організацій в окремих сферах суспільного життя.
На останок варто відзначити, що до аналогічного висновку прийшла Робоча група при Міністерстві культури України, яка за участі представники влади та конфесій провела низку нарад з питань оновлення Закону про свободу совісті. Враховуючи цей позитивний досвід співпраці, є сподівання, що зустріч Президента України Віктора Януковича з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій надасть поштовх подальшому розвитку державно-конфесійних відносин на партнерських засадах, утвердженню духовно-моральних цінностей в українському суспільстві та співпраці між владою і конфесіями в соціально-гуманітарній сфері.
