Комітет Верховної Ради підтримав ще два церковних законопроекти
У середу 12 липня 2017 року, Парламентський комітет з питань культури і духовності підтримав законопроект № 5309, авторства народних депутатів низки фракцій: Народний Фронт (Бриченко, Висоцький, Лапін), БПП (Бригинець), Самопоміч (Маркевич) та Батьківщини (Крулько). Депутати рекомендували прийняти законопроект в першому читанні, для пізнішого доопрацювання та прийняття в цілому.
У середу 12 липня 2017 року, Парламентський комітет з питань культури і духовності підтримав законопроект № 5309, авторства народних депутатів низки фракцій: Народний Фронт (Бриченко, Висоцький, Лапін), БПП (Бригинець), Самопоміч (Маркевич) та Батьківщини (Крулько). Депутати рекомендували прийняти законопроект в першому читанні, для пізнішого доопрацювання та прийняття в цілому.
Документом пропонується внести зміни до чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Так, зокрема депутати хочуть доповнити профільний Закон положенням про зміну назви для тих релігійних організацій, керівні центри яких перебувають у країні-агресорі. Законотворці ставлять перед собою мету «забезпечення суспільства повною та достовірною інформацію» щодо релігійних організацій в Україні.
Зазначимо, що раніше у Верховній Раді вже був зареєстрований законопроект № 1244 зі схожою нормою, однак тоді депутати вказували на обов’язковість всім релігійним організаціям, центр яких знаходиться поза межами України, вказувати повну назву цього центру. Нині така норма пропонується лише для тих конфесій, чиї центри знаходяться в Росії.
Важливо, що у підтриманому законопроекті прописується низка характеристик «входження релігійної організації до релігійний об’єднання» чого не було в попередньому законопроекті. Відтак депутати пропонують три ознаки, за наявності однієї з яких можна буде визначити підпорядкованість релігійної організації керівному центру в Росії.
Перше – це вказівки на закордонний центр в статуті самої релігійної організації, що діє в Україні.
Друге – це вказівки в статуті закордонного релігійного центру, що до нього входять релігійні організації в Україні.
Третє – входження українських представників до керівного органу в закордонному релігійному центрі.
Примітно, що про цей законопроект почала відразу ж негативно висловлюватись Українська Православна Церква (Московського Патріархату). З одного боку представники цієї церкви критикують документ за втручання у внутрішні справи церкви. З іншого боку УПЦ неодноразово заявляла, що вона не є Московським Патріархатом, що вилилося в Послання Синоду цієї Церкви від 27 травня 2017, де зокрема є наступне положення:
«Ми вкотре наголошуємо, що керівний центр Української Православної Церкви, яка, відповідно до свого Статуту, є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої, знаходиться в Києві. Саме в Києві приймаються всі рішення, пов’язані з діяльністю Української Православної Церкви. Не треба називати нас «Московською Церквою» лише тому, що ми бережемо тисячолітню духовну традицію, яка бере початок від Володимирового Хрещення Київської Русі у благословенних водах Дніпра і об’єднує мільйони вірян, які мешкають сьогодні і в Москві, і в Мінську, і в Кишиневі, і в багатьох інших містах і державах по всьому світу».
Попри заяви голови юридичного відділу УПЦ прот. Олександра Бахова та відповідно до норм законопроекту, УПЦ теоретично може підпасти категорію релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в країні-агресорі.
Відповідно до першого пункту – в статуті УПЦ, Розділ I, пункт 5 вказано, що УПЦ є самокерованою частиною РПЦ.
Щодо другого пункту – в статуті РПЦ, Глава XI, пункт 18 зазначається, що самокерованою Церквою [в складі РПЦ] з правами широкої автономії є Українська православна церква.
Щодо третього пункту – в тому ж таки статуті РПЦ, Глава V, пункт 4 підкреслюється, що митрополит Київський є постійним членом Священного Синоду РПЦ, який є в свою чергу керівним органом цієї церкви.
Також законопроектом № 5309 Церквам, які підпадають під дію цього закону надається три місяці для перереєстрації статуту у зв’язку зі зміною назви. Окремим пунктом документу забороняється представникам релігійної організації, центр якої знаходиться в країні-агресорі, бути штатними капеланами в ЗСУ та Національній Гвардії. В останній, до речі, вже офіційно є юридичний запобіжник для допуску на посади капеланів, представників релігійних організацій, центри яких в країні-агресорі. Про це йдеться в пункті 19 Положення про службу військового духовенства, який затверджено Наказом Міністра Внутрішніх Справ № 205 від 24 травня 2016 року.
Також профільний Комітет підтримав законопроект № 6642, авторства депутатів Унгуряна, Тимчука, Єленського, Продан, Логвинського та інших. Проектом передбачається спростити процедуру реєстрації статуту релігійної організації. Як вказується у пояснювальній записці до ініціативи, депутати пропонують прибрати зайві бюрократичні перепони, а також звільнити церкви від сплати 460 грн за адміністративний збір. Таким чином це значно полегшить процес обов’язкової перереєстрації релігійних громад.
Нагадаємо, що 18 травня Верховна Рада мала розглянути два «церковних законопроекти», УПЦ (МП) в той день вивела вірних для протесту під стіни Парламенту.
