Конфлікт довкола озера: як на Волині православні баптистам хреститися заважали

2 липня, у неділю, біля Грудківського озера, що знаходиться між селами Осівці та Грудки (Камінь-Каширський р-н Волинської обл.), відбувся конфлікт між православною громадою УПЦ (МП) с. Грудки та євангельськими християнами баптистами, які прибули на озеро, щоб провести священнодію водного хрещення. У той день три євангельські церкви — з Камінь-Каширська, Осівців та Раків Лісу — збиралися провести спільний захід на березі водойми, яка є на території с. Грудки.

Відтіснили і продовжили

Відеозаписи, опубліковані в соцмережах очевидцями, демонструють, як місцевий православний священик Анатолій Литвин на чолі групи мирян блокує підхід до водойми, між сторонами зав’язується суперечка. Православні пояснюють причини своєї хресної ходи так: «Ми тут хреста купаємо, а вони хочуть осквернити! Якщо в бочку плюнути, вже ти води з неї не будеш пити!», «Ми боїмося, що після них оскверниться озеро, і потім будуть люди топитися, я боятимуся купатися після них!», «То релігія — американська!» тощо.

Дехто із місцевих православних став на бік євангельських християн: «Я православна, але я схиляюся і туди, і туди, — каже жінка, — аби людина була людиною!.. Це ж не тільки наше озеро, це Бог створив для всіх!»

«Громада села Грудки, де я настоятелем, проти того, щоб тут проводилося водне хрещення! — каже священик на відеозапису. — У нашому селі 99% православних і я не хочу, щоб тут були якісь інші громади. … Це канонічна територія Свято-Михайлівської церкви!» На одному з відео видно, як врешті-решт отець кропить опонентів свяченою водою.

Присутній на місці події Ростислав Кот, депутат Камінь-Каширської міської ради та член братерської ради Камінь-Каширської церкви ЄХБ, каже: «Особисто я приймав хрещення в цьому ж озері у 1996-му, а цього року — приймав мій син. Я вважаю, що це священик налаштував людей проти нас. Як він взагалі може бути служителем, якщо не єднає людей, а тільки розпалює ворожнечу? Це якась міжконфесійна війна! … Навіть мене шарпали, хотіли телефон вирвати за те, що я знімав».

«Ми зібралися на 10 годину, щоб проводити богослужіння, — згадує пастор церкви ЄХБ в Раків Лісі Віталій Шпірук. — Перед початком люди, які готувалися до хрещення, а їх було 20 чоловік, переодягнулися. А під час другої проповіді ми побачили процесію людей — чоловік 30. Спереду — священик із великим хрестом на грудях. Він зразу — до мікрофона! Ми не дозволили».

За словами очевидців, все це продовжувалося десь 2-3 години. Зрештою баптистам не вдалося провести богослужіння, проте хрещення таки відбулося — під перекрикування євангельських псалмів православними співами.

«Коли побачили, що наші вмовляння не дають ніякого результату, почали проводити хрещення, — продовжує Віталій Шпірук. — Зайшов у воду я і ще двоє до хрещення. Але православні зайшли за нами, взялися за руки і не пускали наступних людей. Тоді наші трохи їх відтіснили, і вже так якось закінчили хрестити».

Служитель розповів, що вони і раніше мали претензії з боку УПЦ (МП), але таке відверте зіткнення відбулося вперше. «Ми шоковані цим вчинком, — каже він. — Ще з початку 90-х такого не переживали. Не можна так нагло і безчинно робити».

На запитання, чому захід вирішили проводити саме на цьому озері і саме з боку Грудок, Віталій Степанович відповів, що раніше хрещення відбувалися в с. Бузаки на р. Турії. Але нещодавно там знайшли інфекційну паличку. Тому вимушені були перенести місце проведення на озеро, тим більше, що були з місцевих люди до хрещення. А єдине облагороджене і зручне для заходу місце було саме з боку села Грудки.

Пастор Володимир Лагода несе служіння в с. Осівці уже 17 років. «Я підійшов до голови Грудківської сільради і отримав усну згоду на проведення хрещення, — розповідає служитель. — Але вже на наступний день принесену дияконом заяву відмовилися зареєструвати. Думаю, що за цей час голова переговорив із священиком. На заяві стоїть 22 червня — за 10 днів до заходу. Пізніше я приніс документ прямо йому додому і попросив організувати порядок. Але він відмовився. Тож я просто поставив до відома, що хрещення все одно відбудеться».

Зрештою, не в силах самі залагодити конфлікт біля озера, євангельські християни були змушені викликати поліцію. Як вони розповідають, місцева поліція нічим не допомогла. Тільки коли приїхали правоохоронці з Камінь-Каширського райвідділу, священик пішов. Але православні прихожани лишилися і далі заважали проводити хрещення. За словами пастора, хтось із них сказав: «Хай вже заходять у воду, може хто з них утопиться!»

Волинь православна?... Баптисти не згодні

Старший пресвітер обласного об’єднання ЄХБ єпископ Ярослав Троць зауважує, що час від часу подібні інциденти на Волині трапляються і здебільшого — на півночі області, в Камінь-Каширському і Ратнівському районах. За його словами у с. Видричі євангельським християнам колись навіть били шибки в машинах.

«Важко сказати, чому саме той регіон такий проблемний, — каже єпископ. — Але Православна Церква завжди відчувала підтримку влади і це давало їй підстави перевищувати свої повноваження. А від Московського Патріархату взагалі віє духом північного агресора. Напевно, ви знаєте, в Любешівському районі був випадок, коли привезли загиблих на Донбасі, а священик Московського Патріархату відмовився їх ховати».

Коли служитель із с. Осівці не зміг отримати дозволу від сільського голови, Ярослав Леонтійович звернувся до Василя Гайдука в Управління з питань внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації, який порадив наполягати на письмовій відмові. «Після розмови з посадовцем, я проінформував служителів, що вони мають повне право згідно зі статутом церкви і законів України про свободу совісті та віровизнання проводити хрещення і ніхто не може їм заборонити!» — каже він.

Коли ситуація біля озера загострилася, єпископ знову зателефонував до облдержадміністрації, звідти направили туди уповноважених людей. «На мою думку, місцева поліція поводилася пасивно, нічого не хотіла робити. Вони могли хоча б перевірити статутні документи обох церков, чи мають вони право проводити відповідні дії», — говорить Ярослав Троць.

Керівництво Церкви ЄХБ з Волині вважає, що представники УПЦ (МП) порушила конституційні права громадян, зокрема, статті 35 і 39. «Крім того, — каже виконавчий секретар обласного об’єднання церков ЄХБ Сергій Мельничук, — очевидно, що було порушено: закон про місцеве самоврядування, ймовірно, їхній же власний статут, у якому навряд чи прописане право на подібні дії, та і загалом громадський порядок. Ми справді розцінюємо такі дії священика як розпалювання ворожнечі на релігійному ґрунті. Адже євангельських християн-баптистів у Волинській області налічується близько 7000, це не так і мало… А якщо додати інші протестантські течії, які мають подібні проблеми, це взагалі буде значний процент населення. Тим більше, що ми беремо активну участь в житті держави, не стоїмо осторонь суспільних проблем».

Секретар зазначає, що в той час, коли Україна переживає важкі часи боротьби з агресором і усі конфесії однодушно моляться за мир, представники Московського Патріархату провокують конфлікт, що є загрозою для національної безпеки. Відтак Церква ЄХБ збирається подавати відповідні заяви до Волинської ради Церков при облдержадміністрації та до органів державної влади, щоб отримати правову оцінку інциденту. «Україна завжди була багатокультурною і багаторелігійною державою, і ми хочемо жити в мирі з усіма!» — говорить Сергій Володимирович.

Православний священик: у нас, на жаль, є вільне віросповідання

Православний священик УПЦ (МП) з с. Осівці о. Сергій Приходько (світлина зі сайту Камінь-Каширського благочиння) каже, що в інтернеті на його Церкву вже вилили багато бруду, при тому, що вона взагалі не брала участі в інциденті. На запитання, у чому причина ворожнечі між ними і протестантами, служитель відповідає:

— Православна Церква дотримується канонів, наші святителі закликають триматися віри Христової. Христос сказав: я засную церкву і ворота пекла її не здолають. Він заснував одну церкву. Я як пастир, який піклується за стадо, не можу просто дивитися, коли, наприклад, єговісти ходять по селу і роздають по хатах свої запрошення! Кажу їм: ідіть у свої зібрання і там роздавайте, і людей своїх застерігаю, щоб не брали.

Коли князь Володимир Великий хрестив Русь, він не звертав увагу на язичників, які качали свої права, і знищив усі їхні капища. Ми не можемо потурати течіям, які засновані лише в XVI ст., адже Церкві Христовій уже більше 2000 років. Завтра приїде ще якесь біле братство, їм теж дозволяти?

— Але ж протестантські конфесії мають офіційний статус в Україні?

— На превеликий жаль. У нас вільне віросповідання — хто хоче, заходьте!

— Але, якщо кожен так говоритиме, буде розпалюватися міжконфесійна ворожнеча?

— Якщо вони приїжджають на територію нашої канонічної церкви і збурюють людей, значить вони і є причиною ворожнечі.

— Євангельські християни кажуть, що до цього проводили хрещення на р. Турії. Але оскільки там виявили інфекцію, мусили шукати інше місце.

— Для віруючої людини це не повинно бути перешкодою. В Біблії написано: якщо матимете віру, то якщо й смертодійне вип’єте, воно вам не зашкодить. То для чого міняти місце? Чи не є це з їхнього боку пропагандою чи рекламою: от приїхали з усієї округи, щоб показати своє хрещення! Я розумію грудківського священика, він переживає за свою паству.

— Лунали слова про «осквернення» озера. А яким чином баптисти можуть осквернити водойму?

— Тим, що вони іновірці. Вони не є люди Христової Церкви.

Разом із тим православна церква не стоїть осторонь людської біди, незалежно від конфесії. Наприклад, коли у нашому селі був важкохворий хлопець із баптистів, я з амвону просив людей молитися по домах за нього (бо в церкві ми не можемо молитися за іновірців). А також збирали кошти, щоб допомогти на його лікування.

Виганяв баптистів свяченою водою як нечисту силу

Голова села Грудки Іван Іщик загалом відмовився коментувати інцидент, сказав тільки, що він на боці своєї громади.

А настоятель Свято-Михайлівської церкви з с. Грудки протоєрей Анатолій Литвин пояснює ситуацію наступним чином:

— Ми дізналися про захід баптистів тільки в суботу перед самим хрещенням із оголошення в газеті «Полісся». До голови села я ввечері не додзвонився. У неділю вранці ми правили службу, коли почули звуки музики з берега. У храмі була матір голови сільради, то вона побігла покликала сина. Він сказав, що баптистський пастор тільки в суботу приніс йому заяву, але дозволу надано не було.

— Євангельські християни кажуть, що спочатку голова дав усний дозвіл, але потім відмовився приймати заяву. Припускають, що після розмови з Вами. Ви кажете, що не мали до цього розмови з головою?

— Ні, я взагалі дізнався в останній день. Голова сам сказав, що не піде проти громади, адже це люди, які його обрали. Членів євангельської церкви в селі немає. Чого вони приперлися на наше озеро, я не знаю.

— Це Ви повели людей на берег чи вони самі виявили ініціативу?

— Ні, це люди сказали: «Батюшка, йдемо! Що це за неподобство на нашій території?». Я навіть служби повністю не закінчив, ще панахида лишилася. Якби знав, як воно буде, то відслужив би панахиду і ми б тоді стояли на березі до самого вечора, вони взагалі нічого б там не змогли провести.

— Але все ж хрещення відбулося.

— Поняття не маю.

— Вас уже не було тоді?

— Ні, представники поліції забрали мене і їхніх представників до сільської ради. Але до жодної згоди ми так і не дійшли.

— Тобто ви вважаєте, що з юридичної точки зору баптисти не мали права приходити на озеро?

— Якщо просто як громадяни — покупатися, звичайно, мають право. Але — не проводити своїх зібрань. По закону вони мали попередити органи місцевого самоврядування за певний термін. Тоді ми б зібралися в сільській раді і вирішили б це питання. А вони приїхали як саранча на нашу територію. І ще мені тикали пальцем, мовляв: «іди собі на територію своєї церкви», називали «московським п’яницею», «нечистою силою з кропилом»…

— До речі, а навіщо Ви їх кропили свяченою водою?

— Виганяв ту нечисту силу. Вони втікають від свяченої води як чорт від ладану.

— Ви кажете, що вирішили б це питання. Тобто, є варіант, що Ви дозволили б євангельським християнам провести хрещення?

— Ні, не дозволили б на 100%. І я особисто, і вся громада проти цього категорично. Хай шукають собі нейтральну територію. Якщо вони кажуть, що голова районної ради дав згоду, то нехай він і надає їм місце для проведення.

— Ви і надалі плануєте не пускати баптистів на озеро?

— Так. Ми не йдемо куди заманеться зі своїми правилами, діємо в межах своєї парафії. І вони хай так роблять.

* * *

На жаль, не вдалося отримати коментар від керівництва Волинської єпархії УПЦ (МП), оскільки у прес-службі єпархії перестали відповідати на дзвінки.

Головний спеціаліст відділу комунікацій з громадськістю та у справах релігій і національностей Управління з питань внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації Василь Гайдук сказав, що поки не готовий дати коментар, адже не володіє достатньою інформацією. Щоправда, чоловік знаходиться у відпустці.

Відтак, конфлікт поки що не отримав правової оцінки і знаходиться у пасивній стадії. І оскільки кожна зі сторін не бажає миритися з існуючою ситуацією, тому скоріше всього тема матиме продовження.

Дмитро ДОВБУШ