Лист Блаженнішого Любомира до духовенства Української Греко-Католицької Церкви на завершення президентських виборів
Дорогі Отці, перед нами наші вірні – той добрий народ, готовий чинити добро. Крім здорового, справедливого, щирого патріотичного політичного проводу, на створення якого в особі Президента п. Віктора Ющенка сподіваємося, нашим вірним треба допомогти і підтримати їх у належному скеруванні їхньої позитивної енергії, особливо на рівні щоденного, місцевого, церковного та громадського життя.
Всесвітліші, Високопреподобні Отці-душпастирі!
Закінчилася виборча кампанія - час великого випробування для всіх нас. Упродовж цього періоду ми закликали Вас, священиків, не встрявати в політичні справи, щоб не скомпроментувати Церкву і не втратити довіри з боку вірних. Ми дуже вдячні тим, хто дотримувався нашої Інструкції і не чинив нерозсудливих кроків.
Сьогодні офіційно й остаточно проголошено ім'я нового Президента України. Та, крім особи провідника нашої держави і гаранта її Конституції, виборчий процес, який ми всі так важко пережили, відкрив нам щось несподіване серед того загального напруження та душевного потрясіння – неймовірну позитивну силу, з допомогою якої людям вдалося відстояти свої права. Ця сила особлива тим, що вона не спричинила насилля, руйнації, а, навпаки, зродила бажання чинити добро. Вона аж ніяк не була революцією з властивою їй жорстокістю.
Дорогі Отці, перед нами наші вірні – той добрий народ, готовий чинити добро. Крім здорового, справедливого, щирого патріотичного політичного проводу, на створення якого в особі Президента п. Віктора Ющенка сподіваємося, нашим вірним треба допомогти і підтримати їх у належному скеруванні їхньої позитивної енергії, особливо на рівні щоденного, місцевого, церковного та громадського життя. Адже існує реальна небезпека згасання тієї політичної сили або через людей, які чекають, щоб всі їхні життєві проблеми були розв'язані високими посадовцями, або через тих, хто не знає, як використати свою енергію на власне добро та користь інших людей.
Тому звертаюся до Вас з проханням, щоб Ви були не тільки добрими душпастирями, духовними провідниками, а й активними громадськими діячами. Це потреба сьогодення. Але вона далеко не є новою в історії Української Греко-Католицької Церкви. Те, що в західних областях України, незважаючи на займанщини, наш народ зумів зберегти свою релігійну та національну свідомість, утримав своє культурне, освітнє, економічне життя на високому рівні, було значною мірою заслугою Ваших попередників у священичому служінні, які попри сумлінне виконання своїх пастирських обов'язків виявляли громадську активність. Закликаю Вас наслідувати їх. Допомагайте своєму народові, давайте мудрі поради, заохочуйте їх до добра, підтримуйте їх у ньому.
Коли будете відвідувати своїх вірних з йорданською водою, залишіть їм мій лист до них. І будьте для них справжніми отцями.
Благословення Господнє на Вас!
+ЛЮБОМИР
Львів, 10 січня 2005 року
Лист Блаженнішого Любомира до мирян Української Греко-Католицької Церкви на завершення президентських виборів
Дорогі у Христі!
У цей святковий час Христового Богоявлення охоче зайшов би до Вашого дому особисто, щоб сердечно привітати Вас та посвятити Ваше житло йорданською водою. Доручивши зробити це Вашому парохові, бажаю відвідати Вас принаймні через цей лист.
Хочу переказати Вам своє прохання, яке стосується кожного з нас зокрема і всіх нас загалом. Милостивий Господь поблагословив наш народ дуже щедро. Захистив нас у чудесний спосіб від великих лих, породжених суспільною системою життя, яка штовхала наш народ у дедалі глибшу безодню політичних та економічних негараздів. І натомість дав нашому народові нового провідника в особі п. Віктора Ющенка та великі можливості встановити новий здоровий, справедливий, гідний людини лад. Нас це тішить, і ми певні, що в нових обставинах істотні зміни на краще можуть відбутися. Але від чого чи від кого залежить те, чи вони справді відбудуться? Це залежить від Вас і від мене, від кожного з нас! Навіть найкращий Президент і найбільш кваліфіковані та сумлінні його найближчі співпрацівники не зможуть запевнити справжніх, тривалих змін, якщо їх не підтримає увесь народ, кожний з нас відповідно до своїх сил, здібностей, становища в суспільстві, а найважливіше – від свого розуміння потреби і бажання допомогти.
Події на Майдані Незалежності в Києві та на площах інших міст і сіл України, названі помаранчевою революцією, виявили перед світовою спільнотою і всіма нашими співгромадянами велике бажання правди й добра. Відкриття цього бажання, яке дотепер було немовби приспане в наших серцях, – це Божий дар для нашого народу, для усіх нас. Воно подолало сили темряви, які причаїлися в нечесних владних та грошолюбних колах, і стало джерелом виправданої надії.
Сьогодні наше прагнення повинно бути тривало задіяне в розбудові справедливого ладу. Та пам'ятаймо (повторюю це ще раз): маючи велику силу, ми повинні вживати її для утвердження правди й добра, згідно з Божим Законом. Йдеться не про великі видовищні проекти, а про все, що становить наше щоденне життя. Для прикладу, постараймося дотримуватися законів, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, бути ввічливими у сфері надання послуг, дбати про безпеку ближніх, підтримувати чистоту довкілля, говорити правду, відмовитися брати хабарі тощо. Таким чином можна значно змінити наше життя. Підтвердження цього знаходимо у Святому Письмі: коли вибраний народ виконував Божу волу, він жив у добробуті й мирі, а коли нехтував Господніми приписами – зазнавав кари.
Тепер Ви вже, напевне, здогадалися, в чому полягає моє прохання до Вас. Закликаю Вас взяти активну участь у розбудові здорового суспільного ладу в нашій Україні. Не приспіть ту добру силу у своєму серці. Пошануйте Божий дар, який милосердно і мудро нам даний. Свій внесок у вагоме діло можете робити особисто й приватно, але краще спільно з іншими свідомими громадянами.
Цими днями ми співали: „Прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь. І утішив вся” (коляда „Бог предвічний”). Не змарнуймо цих дарів, а нашою працею прославляймо Його.
Благословення Господнє на Вас!
+ ЛЮБОМИР