Суперечки між православними МП та католиками зачіпають лише 2 з 1533 парафій
Цю інформацію надав Степан Боруцький, голова Комітету у справах релігій Львівської обласної адміністрації, коли його запитали про триваючі заяви Московського Патріарха Алексія ІІ щодо того, що «йде греко-католицька війна... проти православних вірян в Україні», про що 4 червня повідомило агентство ТАСС. (Для отримання додаткової інформації див. статті РІСУ від 16 травня та 6 червня).
Боруцькому відомо про 20 розбіжностей між різними релігійними групами у селах Львівської області, і 2 з них — між вірянами УПЦ-МП та вірянами УГКЦ. У Львівській області налічується 1533 громади УГКЦ, 806 громад різних православних юрисдикцій, а загальна кількість населення регіону становить 2 700 000 осіб. В основі цих суперечок лежить майно.
У 1991 році разом із незалежністю України прийшла релігійна свобода, тому церковні будівлі, які в радянські часи були передані Російській Православній Церкві, почали змінювати власників. Раніше нелегальна та підпільна Українська Греко-Католицька Церква відродилася, і її щойно легалізовані члени захотіли молитися в будівлях, які звели їхні предки. Усі ці спірні будівлі були католицькими храмами до приходу радянської армії, оскільки у 1939 році на всій території Галичини на заході Укр
аїни, яка включає Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську області, існувало лише 9 православних парафій. Інша православна юрисдикція, Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), яка діяла до Другої світової війни, а потім також була заборонена, відродилася в незалежній Україні. Щоб ускладнити ситуацію, колишній митрополит Російської Православної Церкви Філарет покинув перейменовану на той час Українську Православну Церкву Московського Патріархату, щоб створити нову юрисдикцію — Українську Православну Церкву Київського Патріархату (УПЦ-КП).
Три основні православні юрисдикції та УГКЦ тепер стали юридичними особами. І всім цим громадам було потрібне місце для богослужінь. Як наслідок, на початку 1990-х років виникла низка суперечок навколо церковних будівель. Було запропоновано ідею спільного використання будівель, коли кожна громада молиться у свій визначений час, і в багатьох селах цю пропозицію прийняли. Але деякі громади не погодилися на таке рішення, тому проблеми залишилися.
Хоча за останні кілька років ситуація заспокоїлася, Боруцький бачить лише одне тривале вирішення цих проблем.
«Найефективніший спосіб розв'язання цих конфліктів, що виникають на ґрунті майнових суперечок, — це будівництво нових церков і каплиць». І цей підхід реалізується.
Навіть в економічно неблагополучній Україні триває масштабне церковне будівництво. Боруцький зазначає, що в цих 20 місцях потенційного конфлікту УГКЦ будує у 12 районах [населених пунктах], УАПЦ — у 4, УПЦ-КП — у 3, а сама місцева влада будує у селі Прилбичі Яворівського району.
Варто зазначити, що всі три православні юрисдикції добре представлені у Львівській області: УПЦ-КП — 390 громад; УАПЦ — 354 громади; УПЦ-МП — 61 громада; також є 1 незалежна громада.
Коли Боруцького запитали про проблеми на парафії УПЦ-МП у львівському мікрорайоні Сихів, які турбують Патріарха Алексія ІІ, він був вражений. Його думка полягає в тому, що жодного конфлікту там взагалі не існує. Хоча місцева влада дійсно хоче, щоб менша громада УПЦ-МП зареєструвала свою каплицю, парафіяльне життя там триває. Віряни обох православних громад не налаштовані вороже одне до одного. Навпаки, вони вільно відвідують богослужіння в обох храмах. Отці Володимир Цюлка та Володимир Кузьо, настоятелі громад УПЦ-КП та УПЦ-МП на Сихові відповідно, раніше працювали разом і дуже добре знають один одного.
