Миряни УГКЦ окреслили свої завдання та “карту руху” в східних областях України та в Росії
Подячною Літургією 14 листопада у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці, біля Патріаршого собору УГКЦ у Києві, відбулося закриття Конгресу мирян Центральної, Східної та Південної України. Представники мирян УГКЦ під час заходу виступили з пропозицією про створення російськомовного греко-католицького видавництва, а також закликали надавати всіляку підтримку братам по вірі в Росії.
Метою Конгресу було ознайомлення мирян з їхніми завданнями у житті Церкви та розмірковування над тим, як вони можуть якнайкраще виконувати їх у конкретних обставинах існування та життя Церкви у східних областях України.
У доповіді про особливості церковного життя в Одесько-Кримському екзархаті УГКЦ Михайло Шелудько розповів слухачам про проблему нестачі російськомовної греко-католицької літератури. «У регіонах нашої країни, де значний відсоток населення говорить російською мовою, необхідно представити вчення нашої Церкви цією мовою, — сказав представник екзархату. — Крім того, важливо пам'ятати, що російські Церкви — як Російська Православна, так і Російська Греко-Католицька — є дочірніми Церквами для УГКЦ, а тому ми відповідальні за духовне життя наших молодших братів». Михайло Шелудько закликав мирян УГКЦ всіма можливими способами допомагати християнам Росії і не зациклюватися виключно на проблемах в Україні.
Греко-католик Олександр Шведов з Москви, як повідомляється в ЖЖ-блозі «За Единую, Святую, вселенскую И апостольскую Церковь», під час пленарного засідання розповів про особливості життя парафій в європейській частині Росії. Перша зустріч мирян РГКЦ відбулася 6 років тому. «Незабаром після того, відгукуючись на активність мирян, Ординарієм для католиків візантійського обряду на території Російської Федерації було призначено владику Йосифа Верта, зусиллями якого була впорядкована структура, організовані деканати і конституйовано кілька нових громад», — розповів Олександр Шведов, наголошуючи на турботі владики про вірних і пастирів візантійського обряду, зокрема й українців, у Сибіру.
Проте, за його словами, як і раніше у європейській частині Росії головною проблемою є мала чисельність і територіальна роз'єднаність вірних, що ускладнює зустрічі парафіян, крім богослужінь, і реалізацію спільних проектів. Як наголосив доповідач, багато християн, формально належачи до інших Церков, усвідомлюють себе греко-католиками, але позбавлені можливості реалізувати своє бажання через відсутність поблизу греко-католицьких парафій. На думку Олександра Шведова, турбота про таку «віртуальну паству» — це саме поле діяльності вірних мирян, з тим щоб у міру виникнення «критичної маси» вірних можна було створювати офіційні громади.
З цією метою миряни РГКЦ створили «міжконфесійну Співдружність, що ставить головною метою спільне сповідання і поширення віри в Господа Ісуса Христа, в Єдину, Святу, вселенську й Апостольську Церкву, під омофором наступників першоверховного Апостола Петра; збереження дорогоцінного духовного скарбу — Візантійського богослужбового обряду, відновлення його у всій повноті, очищення від пізніших спотворень і нашарувань; підтримка і зміцнення духовної єдності і братерського спілкування католиків різних обрядів у Росії і за її межами; зміцнення і розвиток структур РГКЦ в суворій відповідності з Кодексом Канонів Східних Церков у співпраці з законним священноначалієм». На завершення виступу, доповідач попросив молитовної підтримки за успіх греко-католицької місії в Росії.
Він також відзначив необхідність написання, перекладу і поширення, у тому числі електронної кодифікації, богословської, історичної та апологетичної літератури російською мовою, яка дозволила б поглиблювати катехитичну підготовку російськомовних вірних Греко-Католицької Церкви і «вести місіонерську роботу серед відокремлених християн».
У проповіді, звертаючись до присутніх, Патріарх Любомир відзначив: «Ми зібрались, щоб застановитися, куди нам далі рухатися, як має розвиватися наша Церква у цих областях України. Застановляючись над цим, ми старалися написати «Дорожню карту», тобто окреслити шлях, яким ми маємо іти. Це не було організаційне, структуральне, земське зібрання. Ми шукали не звичайних розв‘язок, а шляху, по якому Господь Бог хотів би, щоб ми йшли. Це зібрання віруючих людей, Церкви, яка складається з архиєреїв, єреїв, мирян. Ми намітили, можливо, не дуже досконало, як у наших обставинах сповняти Божу волю».
Крім того, Предстоятель УГКЦ звернув увагу присутніх на прочитану Євангелію: «Ми чули сьогодні питання законовчителя: Що маю робити? Ми старались над цим застановитися в обставинах нашого життя. Ми намітили шлях, але тепер ключовий момент. Ісус Христос, коли пояснив законовчителеві, хто є його ближній, то вказав йому, що він має робити, щоб осягнути Боже Царство. Сьогодні, я в особливий спосіб звертаюся до учасників Конгресу — мирян: іменем Ісуса Христа ідіть і те, що ми напрацювали, здійснюймо».
У роботі Конгресу, за інформацією прес-служби УГКЦ, взяли участь представники Київської архиєпархії, Донецько-Харківського, Одесько-Кримського та Луцького екзархатів УГКЦ. Серед єрархів, які взяли участь в заході, — Патріарх Любомир, Глава УГКЦ, владика Степан (Меньок), екзарх Донецько-Харківський, владика Василь (Іасюк), екзарх Одесько-Кримський, владика Йосафат (Говера), екзарх Луцький, та владика Йосиф (Мілян), єпископ-помічник Київської архиєпархії.
