Митрополит Іонафан (Єлецьких) через суд намагаються оскаржити указ про позбавлення його українського громадянства
Про це NaПарижі стало відомо з власних джерел в органах судової влади.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський указом № 898/2022 від 28.12.2022 призупинив громадянства низки священиків УПЦ МП. Серед них керуючого Тульчинською єпархією УПЦ МП митрополита Іонафана та вікарія Ладижинського архиєпископа Сергія (Аніцоя).
Пізніше до суду СБУ передала матеріали по справі митрополита Іонафана, який є фігурантом провадження за кількома статтями.
Керівник єпархії на той час лікувався в елітних столичних закладах. Нині він перебуває у своїй резиденції, розташованій у Бершадській громаді. Навіть лікуючись, він оскаржував указ очільник держави. За законом на оскарження митрополит має пів року.
Відомо, що разом з Іонафаном оскаржували «призупинення громадянства» архиєпископ Сергій, а також митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій.
Одночасно з цим, за даними видання, у Тульчинській єпархії митрополит Іонафан та архиєпископ Сергій не надто сподіваються на позитивне вирішення у майбутньому, тому «пакують речі» та планують залишити країну. Хоча у випадку з керівником єпархії перетнути кордон буде складно, адже кримінальне провадження не закрито.
Так, справа у суді. Але не «рухається». Двоє суддів Тульчинського райсуду вже заявили про самовідвід. Матеріали передали третьому судді. Загалом у штаті райсуду чотири судді. Якщо ніхто з них не візьметься за розгляд, справу передадуть до іншого суду. Процедура займає певний час.
Президентський указ було підписано на підставі висновків ДМС про наявність у підсудного та його «правиці» - архиєпископа Сергія – російського громадянства. Якщо так, то виходить, що нині Тульчинською єпархією керують громадяни країни-агресора.
Ба більше, в їхньому користуванні пам’ятка архітектури місцевого значення – кафедральний собор Різдва Христового. Адже будівлю, яка використовується під офіс єпархіальним управлінням, давно було передано єпархії за умови символічної платні – 1 грн. на рік.
У церкви цікава історія. Її було побудовано коштом графа Станіслава Потоцького у 1786-1817 роках для католицького Домініканського костелу з чернечими келіями. У 1832-му будівлю передано православним за наказом тодішньої російської влади. За радянських часів там був театр і ДЮСШ. У 1991-му храм місцева влада передала вірянам.
Також цікаво, що у листопаді 2004 року у соборі було освячено «престол в честь Святого страстотерпца Царя Николая и всех Святых Царственных страстотерпцев, и всех Святых Новомучеников в Земле Русской просиявших».
