Молебнем у вірменському соборі Львова розпочалося вшанування жертв Геноциду вірмен в Османській імперії

Сьогодні у Львові відбуваються заходи з вшанування Дня пам’яті жертв Геноциду вірмен в Османській імперії. Програмою заходів передбачено: 11.00 год - молебень у Вірменському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Вірменській, 7; 18.30 год - мистецько-просвітницький захід «Пам’ять сильніша, ніж геноцид» у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. І. Франка на вул. Драгоманова, 5.

Сьогодні у Львові відбуваються заходи з вшанування Дня пам’яті жертв Геноциду вірмен в Османській імперії. Програмою заходів передбачено: 11.00 год - молебень у Вірменському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Вірменській, 7; 18.30 год - мистецько-просвітницький захід «Пам’ять сильніша, ніж геноцид» у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. І. Франка на вул. Драгоманова, 5.

За повідомленням сайту ЛМР, виставка картин Овнана Манукяна (Одеса) «Пам’ять сильніша, ніж Геноцид» відбудеться у супроводі Вірменського літургійного хору «Сагмос».

Геноцид вірмен — геноцид, організований і здійснений у 1915 році на територіях, контрольованих владою Османської імперії. Геноцид здійснювався шляхом фізичного знищення та депортації, включаючи переміщення цивільного населення в умовах, що призводять до неминучої смерті.

Геноцид вірмен проводився у кілька стадій: роззброєння вірменських солдатів, вибіркова депортація вірмен з прикордонних районів, прийняття закону про висилку, масова депортація та вбивства вірмен. Деякі історики включають у нього вбивства 1890-х років, різанину в Смирні й дії османських військ у Закавказзі в 1918 році.

Основними організаторами геноциду вважаються лідери молодотурків Талаат, Джемаль і Енвер, а також керівник «Особливої організації» Бехаеддін Шакир. Одночасно з геноцидом вірмен в Османській імперії мали місце геноцид ассирійців і геноцид понтійських греків. Велика частина вірменської діаспори виникла з вірмен-утікачів з Османської імперії.

Геноцид вірмен є другим за вивченістю актом геноциду в історії після Голокосту. У спільній Декларації від 24 травня 1915 року країн-союзниць (Велика Британія, Франція і Росія), масові вбивства вірмен уперше в історії були визнані злочином проти людяності.