На Чернігівщині обговорили відновлення культурної спадщини, що постраждала унаслідок війни

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Участь у засіданні взяв заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.

У рамках робочого візиту до Чернігівщини учасники відвідали один із п’яти населених пунктів, що увійшли до експериментального президентського проекту з відбудови, - село Ягідне.

Під час тимчасового захоплення російськими загарбниками у 2022 році тут, в шкільному підвалі, військові РФ майже місяць утримували понад 300 цивільних.

Наступна локація, яку оглянули учасники виїзного засідання, — 240-річна Вознесенська церква в селі Лукашівка, де базувалися загарбники і зберігали свої боєприпаси.

Цей храм був зруйнований у березні 2022-го внаслідок обстрілів і пожежі та нині перебуває в аварійному стані. Його, як і школу в Ягідному, а також ще три локації в Чернігові та Новоселівці, включено до Єдиного маршруту місцями памʼяті. Триває робота з їхнього облаштування.

Делегація відвідала й Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Особливу увагу було зосереджено на відновленні Спасо-Преображенського собору після тривалого використання Українською Православною Церквою (Московського Патріархату).

Під час засідання також порушили питання щодо необхідності включення культурного ландшафту Чернігова до Попереднього Списку ЮНЕСКО як додаткового інструменту захисту та визнання культурної унікальності міста.

Директорка заповідника Наталія Реброва показала учасникам засідання стан збереження Антонієвих печер.

Бєляєв повідомив комітет про заходи з переміщення музейних предметів третьої та четвертої черги евакуації на Чернігівщині.

З початку повномасштабної російської агресії на Чернігівщині зруйновані або пошкоджені багато закладів культури та пам’яток археології та історії. Це вимагає системного підходу до їхнього збереження та фінансування, - зазначили в МКСК.