На Хмельниччині у лісі знайшли рідкісний «чумний» хрест XVIII століття
Про це повідомляє в Фейсбуці громадська організація "Україна інкогніта", передає Укрінформ.
"Позацвинтарні "чумні" хрести XVIII століття на похованнях жертв моровиці - величезна рідкість. Нині у науковому обігу відомо менше двох десятків таких пам’яток. Тож знахідка кожного нового - маленька історична сенсація, а кожен із них - унікальний", - йдеться в повідомленні.
Сенсаційне відкриття регіонального рівня здійснив член команди "Україна Інкогніта" Дмитро Полюхович разом із краєзнавицею та дослідницею з Городка Інною Абрам.
"Попри те, що жертв моровиці традиційно ховали біля будинків (аби не розносити селом чи містечком хворобу) і таких поховань були тисячі, кам’яних надгробків залишилося надзвичайно мало. І справа не лише в тому, що вони не збереглися — їх від початку було небагато. Пояснення просте: кам’яні хрести виготовлялися у центрах промислу. Потім, зазвичай у вересні, коли збирали врожай і люди мали гроші, торговці — «хрестовози» — розвозили їх по містечках і селах, де продавали або обмінювали на збіжжя. Зрозуміло, що під час пошесті вирушати в таку подорож було самогубством", - пояснюють науковці та додають, що, крім того, кам’яний хрест коштував чимало.
Зазначається, що близько 80% відомих "чумних" хрестів в Україні сконцентровано на теренах колишнього Городоцького району. Це передусім села Іванківці, Сатанівська слобідка, Крінцілів, присілки Сатанова — Спасівка та Кам’янка. Ці хрести пов’язані з епідеміями 1719, 1770–1771 та 1797–1799 років.
Щодо Лісоводського "чумного" хреста дослідники зазначають, що знайшли його розтрощеним. Його верхню частину вдалося знайти за 3–4 метри від основної. Бічні рамена виявити не вдалося, як і фрагмент основи. Знайшовся лише відламаний "язик" - частина хреста, якою він кріпився до основи.
"З’ясувалося, що хрест, як і передбачалося, "чумний". Це яскраво засвідчував рік, позначений церковнослов’янськими літерами як АѰО - тобто 1770-й, розпал епідемії 1770–1771 років. Враховуючи, що широкі плоскі рамена зникли, розібратися з епітафією було складно" - повідомляють дослідники ресурсу.
«Хрест цікавий ще й тим, - каже дослідник Дмитро Полюхович, - що він за формою аналогічний іншому лісоводському «чумному хресту». А елементи оздоблення дають підстави говорити, що це робота одного майстра. Лісоводські хрести об’єднує й те, що в обох випадках бачимо згадку про храм Пресвятої Покрови. А от на інших «чумних хрестах» Городоччини храми не згадуються», - підсумовує історик.
Весною дослідники планують знову повернутися до лісоводського лісу, аби закінчити пошуки та віднайти решту частин "чумного" хреста. Про знахідки обіцяють поінформувати окремо.
