На Львівщині перепоховали останки 26 жертв комуністичного тоталітарного режиму

Про це повідомили у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ.

Перші поховання жертв відбулися 4 липня 1941 року після відступу радянських військ. Замордованих дрогобичан поховали у братській могилі на вулиці Грушевського. Після відновлення незалежності України правда почала повертатися з небуття. 14 липня 1991 року було поховано 486 закатованих українців — молодих людей, священиків, лікарів, учителів, представників української інтелігенції.

Після археологічних досліджень 2018–2019 років 14 липня 2021 року відбувся ще один скорботний похорон — 78 жертв комуністичного режиму.

14 липня 2026 року, Дрогобич провів в останню путь ще 26 віднайдених жертв радянських репресій. Їхні останки були знайдені у 2022 році у чотирьох поховальних ямах на території колишньої тюрми. Усі вони — чоловіки віком 18–30 років, убиті пострілом у потилицю після 1944 року. Дослідники припускають, що це були учасники українського національно-визвольного підпілля — члени ОУН та воїни УПА.

У жалобних заходах узяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, духовенство, військовослужбовці, громадськість і родини загиблих. Спільною молитвою та хвилиною мовчання вони вшанували пам’ять невинно закатованих українців.

Чин похорону очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ,, у співслужінні з владикою Григорієм (Комаром), апостольським адміністратором екзархату в Італії та духовенством єпархії.

"За всіма відомими похованнями на території колишньої тюрми на Стрийській у Дрогобичі по звірськи закатовано понад 700 українців. І ця цифра, на жаль, може бути не остаточною.Вічна пам'ять усім, хто загинув лише за те, що був українцем, любив свою землю та мріяв про вільну Україну. Пам'ять про них — це не лише шана минулому. Це наш обов'язок перед тими, хто віддав життя за право наступних поколінь жити у своїй державі", - йдеться у дописі.

За словами начальника Дрогобицької РВА Степана Кулиняка, перепоховання жертв тоталітарного режиму є не лише актом історичної справедливості, а й важливим нагадуванням про ціну свободи та необхідність зберігати пам’ять про злочини тоталітаризму.

"Перепоховання жертв комуністичних репресій стало ще одним свідченням того, що злочини тоталітарних режимів не мають строку давності, а пам’ять про невинно вбитих має жити у поколіннях", - повідомила у Фейсбуці Дрогобицька РВА.