На Миколаївщині росіяни повністю зруйнували 170-літній костел
Про це Суспільному розповів настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Олександр.
Після деокупації Киселівки отець Олександр потрапив у село 12 листопада. Перше, що побачив — храм понівечений обстрілами, вціліло лише декілька стін, даху немає.
"Є кімнатка, в якій збереглися наші літургійні речі. Зокрема чаша для "крові Господньої". Дізналися від нашої парафіянки, що вона там перед тим, як загорівся храм, сховала наші ікони, образи, які були в центральній частині. Більшість образів ми врятували, але основну частину понищили дощі, багато понищили польові миші", — розповів отець Олександр.
У храмі зберігалися найстаріші ікони Божої Матері. Їх врятувати не вдалося. За словами настоятеля парафії, образи несли велику цінність для парафіян.
"Їх передали люди, які зберегли ці ікони від знищення комуністичною владою. Тому вони мали таку вартість. Ці люди переховували ікони у своїх будинках, і потім, коли вже храм відновили, вони їх принесли сюди. На жаль, не вдалося їх врятувати. Вони були дуже засипані, дощі їх розмочили. Вони знищені", — говорить настоятель.
Храм повністю зруйнований і відновити його неможливо, лише побудувати наново.
"Відновити його нереально. Треба ці дві стіни повністю розібрати і по-новому зробити. Це дуже старий храм і так просто вже не можна з'єднати нове зі старим. Ці стіни похилені і, я думаю, коли дощі підуть і морози, ці стіни також можуть впасти цієї зими", — зазначив отець Олександр.
Поки храм не відбудують службу у Киселівці не проводитимуть.
8 грудня мало бути 170 років зведення храму. Мурована каплиця була споруджена у 1852 році.
Довідково
Село заснували у 30-х роках ХІХ століття переважно переселенці-католики з польських, литовських та білоруських земель, які опинились тут не з власної волі, а за царським указом. І називалось воно Поляцьке, проте 1905 року його перейменували на Киселівку в честь тодішнього міністра державного майна Павла Кисельова. Проживає тут понад 1200 мешканців.
У 1852 році у Киселівці постала мурована каплиця, споруджений коштом графині Целестини Панкратьєвої, яку 1897 року освятив єпископ Тираспільський Антоній Церр. Перед революцією парафія нараховувала 1360 вірян, котрі проживали у самому селі та навколишніх хуторах, а обслуговував їх настоятель о. Йосиф Барановський.
